Залізнична логістика України потребує створення відкритої інформаційної системи, що дасть змогу рівномірно планувати навантаження на інфраструктуру перевезень (станції, колії, елеватори і порти) та в якій можуть взаємодіяти перевізники всіх форм власності. Таку думку висловив виданню Rail.insider радник голови правління АТ «Укрзалізниця», член логістичного комітету EBA Юрій Щуклін.
Він аргументує тим, що відсутність доступу учасників логістичного ланцюжка до даних про провізну спроможність залізниці та навантаження на інфраструктуру періодично призводить до збільшення кількості покинутих поїздів, що негативно впливає на всіх учасників ринку перевезень. Зокрема, на середину лютого на залізниці України зафіксовано понад 100 вантажних поїздів у статусі покинутих.
«Ця проблема тягне за собою ланцюжок негативних явищ для логістики та зернового ринку. По-перше, є передумови чергового тренду зростання цін, попри профіцит зерновозів, тому що вагони не їдуть і не виконують нормативний оборот. По-друге, без розв’язання цієї ситуації неможливе запровадження раннього відповідального планування перевезень», — вважає Юрій Щуклін.
За його словами, причиною появи покинутих поїздів є те, що «чинна система організації перевезень не дозволяє взаємодіяти всім учасникам логістичного ланцюжка так, щоб бачити можливості один одного».
«Учасники перевізного процесу планують свої дії без урахування дій інших сторін та можливих наслідків. І тому неминуче виникнення ситуацій, коли заплановані перевезення неможливо фізично виконати. Вантажовідправники зазнають втрат через зростання ставок на вагони та несвоєчасне відвантаження продукції. Укрзалізниця, як перевізник, несе витрати на сплату штрафів та за прострочення доставки вантажів. У результаті все лягає на собівартість продукції, що робить її менш конкурентоспроможною на зовнішніх ринках», — говорить радник голови правління УЗ.
Юрій Щуклін вважає, що розв’язанням проблеми є створення відкритої системи, яка буде пов’язана з усіма інформаційними системами учасників перевезень: вантажовласників, трейдерів, власників стратегічної інфраструктури, тяги, рухомого складу.
«Пропускні та провізні спроможності залізниці, елеваторів та портів мають свій граничний ресурс. Відкрита інформаційна система надасть можливість довгострокового планування навантаження на них. І тоді була б змога запобігти такому явищу, як покинуті поїзди. Бо у відкритій системі можна побачити ознаки майбутнього дефіциту ресурсу (наприклад, тягового рухомого складу та локомотивних бригад) і перенаправити цей ресурс із тих регіонів, де дефіциту немає, — каже Юрій Щуклін. — Відкрита інформаційна система сприятиме підвищенню ефективності ресурсів усіх учасників логістики і дасть змогу значно знизити витрати перевізного процесу для самої Укрзалізниці, підвищити прогнозованість використання локомотивів та локомотивних бригад, вагонів, зменшити їх дефіцит для перевезення заданих обсягів, підвищити пропускну та провізну спроможність вузлових і сортувальних станцій».
«За останні два роки один придатний зерновоз Укрзалізниці здійснював у середньому 24 прибуткові рейси на рік, проти 45-х рейсів, які здійснює приватний вагон. Планування навантаження та роботи тільки цього ресурсу дасть змогу УЗ перевозити той самий обсяг як мінімум удвічі меншим вагонним парком», — вважає радник керівника УЗ.
