Український підприємець, член комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації Юрій Щуклін запропонував передати безкоштовно Європейській комісії розроблену ним IT-систему для використання при перевезеннях української агропродукції. Про це він повідомив на пресконференції в п’ятницю, 21 квітня, пише Rail.insider.
«Я вирішив подарувати систему і технологію Європейській комісії, якій я вдячний за те, що вони допомогли Україні. Хочу їм таким чином віддячити. Я безкоштовно передаю систему, налаштую її», — заявив Юрій Щуклін.
Він додав, що система може бути налаштована із запобіжниками, які «не допустять того, що трапилося зараз з ембарго зерна».
«Я хочу внести свій внесок в євроінтеграцію України. Якщо я не зміг це зробити, як радник голови правління Укрзалізниці, зроблю це як підприємець», — зауважив Юрій Щуклін.
За його словами, система може працювати «уже зараз» та підходить для застосування у всіх країнах Євросоюзу.
“Ця система являє собою середовище, де будь-які учасники – бізнеси, державні органи, взаємодіють між собою не на рівні чиновників та менеджерів, а на рівні автоматизованих систем цих підприємств і організацій. Коли в систему вносяться дані, вони стають доступні всім співпричетним учасникам процесу і виконавцям. Система дозволяє розподілити ресурси учасників таким чином, щоб не було перевантаження, щоб було видно заздалегідь в якій ділянці логістичного ланцюжка може виникнути напруження і своєчасно відреагувати, щоб його не було. Приєднатися до системи може будь-хто, і бачити ресурси партнерів, контрактувати,
замовляти і надавати свої ресурси іншим учасникам. Тобто – у кожного учасника є своє бажання: продати, купити, перевезти, надати послуги. Ця система дозволяє стикувати ці бажання і гармонізувати події у просторі, часі, та всіх інших вимірах. Щоб вона запрацювала, потрібна насамперед політична воля. Тому що необхідна взаємодія між підприємствами, урядами та їхніми юрисдикціями”, — пояснив він.
Юрій Щуклін акцентував, що створена його командою технологія і система дає можливість оцінити потенціал європейських коридорів солідарності “Україна—ЄС” у його динаміці та допоможе усунути умови, які спричинили ембарго на українську аграрну продукцію.
«Щоб європейські політики зрозуміли, що їм дають наші вантажі і зокрема, наше зерно, це треба якось обрахувати: які приносять гроші, яке дають навантаження на інфраструктуру і споживчі ринки. Цей інструмент дозволить контролювати кількість вантажів на вході і на виході з Євросоюзу: яка частка з них осідає і як впливає на сталі ринки, заміщає вона чиїсь виробничі потужності чи ні. Європейці захищають свій ринок нібито від демпінгу українських товарів, але не бачать, скільки грошей вони втрачають, закриваючи ринки – можливо, в рази більше. Адже українці сплачують великі кошти за послуги перевезення, перевалки, і польська залізниця PKP, LHS, інші залізниці, приватні оператори, порти – всі отримують додатковий дохід», – аргументував він.
Підприємець додав, що система дасть змогу відокремити транзитні вантажі від безпосереднього імпорту до суміжних європейських країн, синхронізувати взаємодію бізнесів і державних структур та оцінювати у режимі реального часу вплив вантажів на завантаженість інфраструктур і споживчі ринки. До неї обов’язково мають бути долучені державні структури: митниця, всі контролюючі служби, інспекції тощо.
«Цей інструмент дозволить бізнесам розвиватись, укладати контракти, планувати роботу, не доходячи до “червоних ліній”, котрими можуть бути як впроваджені урядами зернові квоти, так і наявні слоти європейських залізниць і потужності зберігання та портової перевалки. Те, що можна відстежити й оцифрувати, те й можна покращити: попередньо регулювати навантаження, або створювати нові інфраструктурні об’єкти у тих вузьких місцях логістики, де є реальний попит”, — підкреслив член комітету з логістики ЄБА.
