Думка, Новини

Дмитро Озеров: Диджиталізуй недиджиталізоване

 Дмитро Озеров
CEO глобального оператора мережі 0G «Sigfox Ukraine»

Чотири напружених дні українці разом з усім світом спостерігали за контейнеровозом Ever Given, який застряг у Суецькому каналі. Компанії, які не змогли користуватися каналом, щодня зазнавали збитків у мільярди доларів. Канал звільнили за чотири дні, недоотримавши майже $40 млрд доходів.

Ця ситуація стала найкращою ілюстрацією «пляшкового горла» (Bottleneck), коли результат залежить від стримуючих факторів. В українській логістиці є свій Bottleneck, від ефективності діяльності якого залежить економіка. Мова йде про  залізничні вантажні перевезення.

За даними Укрзалізниці, у 2019 році держава втратила понад 213 млн гривень через 26 тис. розукомплектованих вагонів. Не менших збитків завдають неефективна логістика та крадіжки вантажів. Чому так відбувається та як ці проблеми розв’язують у країнах Євросоюзу?

Написи крейдою на вагонах VS цифровізація

На жаль, розвиток залізничних перевезень в Україні зупинився на рівні 20 століття. Важливу інформацію про рейс, вміст вагона та інші атрибути пишуть крейдою на самому вагоні. Працівники залізниці досі ведуть паперові журнали, а дані передають виключно через диспетчерів. На початку 2000-х була спроба запровадити електронний облік, проте вона не вдалася. Власне, електронна система почала працювати, але дані в неї вносяться вручну, а це залишає великий діапазон для негативного впливу людського фактора.

Тим часом у розвинених країнах використовують автономний трекер, який дозволяє в онлайн-режимі стежити за перевезенням активів і знати не тільки точний час прибуття вагона, але й передбачати його  рух.

Трекер надає дані про тривалість перебування в кожній точці, температуру, вологість, кут нахилу. Ця маленька коробочка, не більша за людську долоню, здатна працювати 5 років на одному акумуляторі й регулярно передавати дані всією Європою, включно з Україною.

Трекери розроблені компанією Sensolus та підключені до глобальної мережі 0G Sigfox. Таку систему використовують у залізничній галузі провідні компанії галузі, зокрема Національна державна залізнична компанія Франції SNCF і американська компанія ID Logistics, що виконує вантажні перевезення за допомогою чотирьох залізничних служб.

Фактично йдеться про маленьку «упаковку», яка при розмірі повідомлень у 12 байт, тобто 12 символів, має достатній функціонал для вирішення логістичних завдань, прогнозування та контролю.

Ефективна логістика VS нарощення парку

Щороку власники вагонного парку витрачають 54 тис. грн на одному вагоні через неефективну логістику. Компанія збільшує кількість вагонів, але пропускна здатність колій не зростає. У результаті маємо збільшений вагонообіг.

Зрозуміло, що гравці українського ринку вантажних перевезень не можуть напряму впливати на збільшення пропускної здатності колій. Проте майбутнім операторам «приватної тяги» за допомогою інтерактивної системи відстеження можна покращити ефективність оперування рухомим складом.

Комп’ютерні програми VS людський фактор

За підрахунками експертів, щомісяця на Укрзалізниці крадуть зерна на мільйон гривень. Зазвичай це відбувається так: вагон із зерном заганяють на запасну колію, до якої може під’їхати вантажівка, частину зерна зсипають, а неповний вагон слідує подальшим маршрутом.

У цьому добре організованому процесі часто залучені начальник, диспетчер залізничної станції та машиніст маневрового локомотива. Якби керівники могли знати, де саме і в який час зупинявся вагон, вони передали б цю інформацію службі безпеки, яка б унеможливила такий сценарій у майбутньому.

Що ми пропонуємо

Нова система, яку ми впроваджуємо в Україні, називається «Промисловий інтернет речей». Вона ефективно працює у світі вже понад 10 років. Усе дуже просто: спочатку вивчаються проблеми кожної компанії, потім відбувається «пілотне підключення». Далі компанія сама встановлює трекери на свої активи й одразу підключається до глобальної мережі 0G, що діє в 72 країнах світу.

Керівник компанії може надавати дані будь-кому зі своїх співробітників, які в онлайн-режимі переглядають їх на смартфонах. Тобто теоретично власник вагонів може знати, де зараз перебувають його активи, у якому вони стані, коли необхідно почати рейс тощо.

Висока конкуренція, розвиток технологій, коливання на світових ринках прискорюють впровадження інновацій. Наразі активно розвиваються мультимодальні вантажні перевезення, у яких залучені системи залізниць, порти, поромні переправи не тільки різних операторів, а й держав. Саме тому власникам компаній необхідно вчасно отримувати інформацію.

Інновації — це постійна гра на випередження. Часто власники й топ-керівники компаній успішно грають у цю гру, активно залучають нові технології та вириваються вперед. Проте практика показує, що 90% українських компаній керуються консервативним принципом: «Не лізьте, воно й так працює»