У червні 2025 року Світовий банк оприлюднив звіт, що аналізує реформу Укрзалізниці, модернізацію інфраструктури й інвестиції в залізницю України. “Ukraine’s Transport and Logistics System”. Дослідження охоплює TEN-T, транскордонну логістику, експортні перевезення та стратегію інтеграції до ЄС. За оцінками транспортний сектор — другий за масштабами фізичних втрат після житлового, з орієнтовною сумою пошкоджень у 36,7 млрд доларів США. При цьому залізнична та дорожня інфраструктура на національному та місцевому рівнях становить 83% цих втрат.
Поточний стан Укрзалізниці та її інфраструктури
Україна має одну з найбільших залізничних мереж у Європі — понад 19 тис. км, з яких приблизно 47% електрифіковано. Проте близько 60% колій експлуатуються понад нормативний строк служби, понад 35% стрілочних переводів — у незадовільному стані. Війна суттєво прискорила фізичне знецінення активів: зафіксовано понад 11 тис. пошкоджених об’єктів залізничної інфраструктури. Рівень зношеності тягового рухомого складу та вантажних вагонів залишається критично високим, що обмежує пропускну здатність і продуктивність мережі.
Проблеми з рухомим складом та європейською колією
Особливо критичною є нестача спеціалізованого рухомого складу, який сумісний з європейською (вузькою) колією. Вагонний парк УЗ часто не відповідає стандартам ЄС через відмінність у габаритах та технічних параметрах. Звіт вказує, що як УЗ, так і європейські оператори, зіштовхуються з нестачею зерновозів, рефрижераторів і цистерн, які б відповідали стандартам ЄС. Водночас, через невизначеність попиту в майбутньому, європейські оператори не готові інвестувати у збільшення парку вагонів для транскордонної торгівлі з Україною. Це ще більше обмежує спроможність залізничного транспорту забезпечити експорт українських вантажів до ЄС, особливо з огляду на необхідність швидкої перевалки та дотримання європейських норм.
Реформа УЗ і адаптація до європейського ринку перевезень
Інтеграція до системи ЄС потребує зваженого підходу: замість масового переходу на стандартну колію 1435 мм, пропонується розвивати потужності перевалки і стимулювати контейнеризацію. У звіті наголошується саме на важливості контейнеризації та розвитку мультимодальної логістики, що є характерним для перевезень продукції з вищою доданою вартістю. Це свідчить про потенційне зміщення фокусу з перевезень сировини до більш складних товарів у структурі експорту.
У звіті також акцентується увага на необхідності реформування АТ «Укрзалізниця» та адаптації галузі до вимог європейського ринку перевезень. Зокрема йдеться про Новий Закон “Про залізничний транспорт”, який має гармонізувати українське законодавство з правом ЄС і передбачає розділення функцій управління інфраструктурою та перевезеннями.
Також для зменшення викидів парникових газів і покращення конкурентоспроможності порівняно з автотранспортом, необхідно модернізувати тяговий парк, автоматизувати процеси, запроваджувати електронний документообіг та аналітику.
За даними моделювання Світового банку, фінансова стабільність УЗ у середньостроковій перспективі без реформ малоймовірна. Компанія могла б працювати лише шляхом нарощування боргу, що не дозволило б повноцінно оновлювати зношений рухомий склад і занедбану інфраструктуру. Лише глибока інституційна реформа дозволить компанії стати фінансово стійкою.
Доступ до портів
Чорноморські порти
Глибоководні чорноморські порти залишатимуться головним експортно-імпортним «воротами» України. Попри розбудову альтернативних маршрутів (Дунай, автомобільні та залізничні шляхи), жоден з них не має достатньої резервної пропускної здатності, щоб повноцінно замістити чорноморський напрямок у разі його повторного блокування.
Короткострокові дії повинні зосереджуватись на покращенні мультимодального доступу до портів, відновленні залізничної інфраструктури, закупівлі нових локомотивів і модернізації перевантажувального обладнання. Через пошкодження залізниці зростає навантаження на автомобільні перевезення, що, в умовах поганого стану доріг, веде до зростання собівартості логістики. Саме тому Світовий банк наголошує на терміновому покращенні управління автотранспортом у портових регіонах та модернізації залізничного доступу до портів.
Роль дунайських (річкових) портів
Попри другорядну роль у порівнянні з глибоководними портами, дунайські порти залишаються стратегічним резервом і страховим логістичним маршрутом для України. Вони забезпечують альтернативний шлях експорту великотоннажних вантажів на середні та далекі відстані — через пряме судноплавство до Середземномор’я або транспортування баржами до Констанци з подальшим перевантаженням на океанські судна.
Однак поточна інфраструктура Дунайських портів не дозволяє повністю компенсувати обсяги, що втрачаються у випадку обмеження доступу до Чорного моря. Саме тому Світовий банк підкреслює необхідність таргетованої підтримки цих портів, зокрема:
- проведення регулярного днопоглиблення для збереження судноплавства;
- модернізація навігаційних систем;
- забезпечення конкурентних тарифів на залізничні перевезення з/до портів;
- покращення наземного доступу до портів для зниження логістичних витрат у мирний час і запобігання їх зростанню у кризові періоди.
Досягнення логістичної стійкості через річкові порти має бути інтегровано в Національну транспортну стратегію та Генеральний план розвитку портової системи України.
Прикордонні пункти пропуску: вузьке місце логістики
Світовий банк визначає прикордонні переходи (пункти пропуску) як одне з найбільших вузьких місць української логістики, як для автомобільного, так і для залізничного транспорту. Хоча саме залізничний транспорт критично важливий для експорту в країни ЄС, його ефективність суттєво стримується через затримки на кордоні.
Більшість ключових залізничних пунктів пропуску (Ягодин, Чоп, Мостиська) вже працюють майже на межі своєї технічної пропускної здатності. Основні чинники, що обмежують їх ефективність:
- зношений рухомий склад з українського боку;
- відсутність сумісності з європейською колією (необхідність перевантаження);
- нестача вагонів у європейських операторів для приймання українського вантажу;
- складна координація в оформленні митних і ветеринарних документів.
Усе це призводить до затримок, підвищення вартості перевезень та зниження конкурентоспроможності українського експорту, зокрема через маршрути до портів Гданськ, Констанца, Клайпеда.
У звіті Світового банку окремо зазначено, що без суттєвого розширення потужностей пункти пропуску з ЄС обсяги залізничного експорту залишатимуться обмеженими, незалежно від реформ в середині країни. У середньостроковій перспективі ж має бути фокус на контейнеризацію, розвиток логістичних терміналів і підвищення ефективності операцій УЗ, а також обережний і зважений підхід до інтеграції з європейською мережею 1435 мм: інвестиції в перевантажувальні потужності й контейнеризацію можуть дати більший ефект, ніж масштабна зміна колій.
У контексті розбудови транспортної інтеграції з ЄС важливу роль також відіграє приєднання України до європейської мережі TEN-T. Згідно з висновками Світового банку, поступова інтеграція до системи TEN-T дасть змогу Україні не лише покращити транспортні зв’язки з ЄС, але й розвивати критичні інфраструктурні вузли — зокрема прикордонні переходи та логістичні хаби на заході країни.
Інвестиції в реформу та модернізацію залізниці
Загальні інвестиційні потреби залізничного сектора України Світовий банк оцінює у 7–10 млрд доларів США у середньостроковій перспективі. Основні напрями:
- відновлення пошкоджених колій, мостів, електропостачання;
- будівництво колії 1435 мм на прикордонних дільницях;
- запуск нових інтермодальних терміналів;
- закупівля та модернізація локомотивів;
- розвиток логістичних хабів на заході та півдні країни.
Залізниця залишається ключовим елементом транспортної системи України й стратегічною інфраструктурою у відбудові. Звіт Світового банку фіксує критичний рівень пошкоджень, але водночас окреслює реалістичну дорожню карту реформ. Відкриття ринку, оновлення активів, цифрова трансформація та інституційна перебудова — це базові умови, щоб перетворити Укрзалізницю з радянського монополіста на ефективного і сучасного гравця регіонального рівня.
Отримайте тестовий доступ до статистики та аналітики