Віктор Довгань: Спадковість нової влади та євроінтеграція
Думка, Новини

Віктор Довгань: Європейські реформи Укрзалізниці

Віктор Довгань: Спадковість нової влади та євроінтеграція

  Віктор Довгань
Заступник міністра інфраструктури України (2016 – 2019)

Реформування Укрзалізниці не відповідає законопроєкту про залізничний транспорт та директивам і регламентам, що регулюють розвиток залізничного транспорту в Європейському Союзі. Адже системні проблеми компанії мали бути вирішені шляхом трансформації Укрзалізниці в низку окремих вертикально побудованих компаній, що відповідають за інфраструктуру, вантажні перевезення, пасажирські перевезення, ремонтну компанію, відповідно до принципів, закладених у директивах ЄС та Стратегії розвитку компанії на 2019-2023 роки. Зміни, передбачені цими документами, за умови їхнього виконання, націлені на надання рівного доступу до інфраструктури усім потенційним учасникам залізничних перевезень та появу на ринку конкуренції з приватними операторами як на вантажному, так і на інших напрямках діяльності.

Затверджений на початку 2021 року план створення вантажної вертикалі не відповідає принципам, які передбачені відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС і поєднують в одній структурі, крім засобів вантажного напрямку, інфраструктуру, локомотиви та ремонтну вертикаль. Для прикладу суттєвості відхилень треба звернути увагу на те, що, відповідно до пункту 26 Директиви 2016/797 Європейського парламенту та Ради від 11 травня 2016 року про оперативну сумісність та інтероперабельність залізничних систем у межах ЄС, зазначено, що “з огляду на обсяг та складність залізничної системи, практично важливо поділити її на такі підсистеми: інфраструктура, контрольно-командна та сигнальна системи, енергія, рухомий ешелон, операційне управління та управління рухом транспорту, заявки для пасажирів з питань обслуговування та передачі даних електронними мережами, вантажні послуги”.

А в запропонованій структурі філії з вантажних перевезень УЗ-Карго відбувається саме об’єднання інфраструктури, тяги, вагонів та вантажних послуг, що прямо суперечить вищезазначеному документу. Не кажучи вже про те, що до складу оператора вантажних перевезень мають увійти ключові потужності з ремонту та обслуговування тягового та вагонного парків, які нещодавно були визначені правлінням компанії, як непрофільні й підлягали продажу приватним власникам через систему публічних торгів.

Розділ ІІІ Директиви Ради ЄС від 21 листопада 2012 року про єдиний залізничний простір ЄС (2012/34/ЄС), яка так і називається “Відокремлення управління інфраструктурою від транспортної діяльності”, зазначено, що держави-члени вживають заходи, необхідні для забезпечення ведення та оприлюднення відокремлених рахунків прибутків та збитків та відокремлених бухгалтерських балансів, з одного боку, що стосується діяльності з надання транспортних послуг залізничними підприємствами та, з іншого боку, для діяльності з управління залізничною інфраструктурою. Крім того зазначено, що держави-члени вживають заходи, необхідні для забезпечення того, щоб основні повноваження з метою гарантії неупередженого та недискримінаційного доступу до інфраструктури, надавалися довірені органам або підприємствам, які самі не надають жодних послуг із залізничних перевезень. Отже, прийнята на сьогодні модель буде діяти всупереч цій директиві ЄС у частині відокремлення інфраструктури від послуг.
Також такі дії суперечать п. 4.2. Стратегії Укрзалізниці на 2019-2023 роки, затвердженої наглядовою радою Укрзалізниці та Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до стратегії, цільова структура компанії передбачає утворення вертикально інтегрованої системи управління, яка б мала включати:

  • корпоративний центр, який формуватиме політики діяльності вертикалей та контролюватиме їхнє дотримання, а також надаватиме корпоративні послуги;
  • вертикаль вантажних перевезень та логістики, яка здійснюватиме продаж відповідних послуг;
  •  вертикаль пасажирських перевезень, яка буде організовувати продаж послуг пасажирських перевезень, зокрема шляхом укладання відповідних угод з центральними органами виконавчої влади на організацію суспільно важливих перевезень у далекому сполученні та з місцевими органами влади – на організацію суспільно важливих перевезень у приміському сполученні;
  •  вертикаль інфраструктури, яка буде здійснювати утримання та обслуговування залізничної інфраструктури, забезпечувати продаж послуг з доступу до залізничної інфраструктури загального користування;
  •  вертикаль виробництва та сервісу, яка буде забезпечувати потреби Укрзалізниці у відновленні основних засобів виробництва;
  • організаційну структуру з управління непрофільними активами, яка забезпечить надання соціальних послуг працівникам Укрзалізниці та впорядкування непрофільних активів.

З огляду на викладене, потрібно переглянути пріоритети реформування, забезпечити державну підтримку галузі та ухвалити законопроєкт про залізничний транспорт, що забезпечить виконання Угоди про асоціацію з ЄС.