Думка, Новини, Перевезення

Віктор Шевченко: З Китаю до України залізницею. Чи є в цьому сенс?

 Віктор Шевченко
співвласник групи логістичних компаній ZAMMLER

Про регулярний вантажний потяг з Китаю до України за останні кілька місяців не написав тільки лінивий. Це обговорюють усі профільні ЗМІ та експерти на ринку. Водночас мало хто говорить про реальний стан речей, окрім фактажу й статистики, бракує інформації від практиків, а для бізнесу – конкретного розуміння везти залізницею чи ні, навіщо це і які є ризики. Оскільки наша компанія є єдиним в Україні офіційним партнером оператора потяга, дозволю собі дати більше практичної інформації та розповісти про ті «вузькі місця», які ми вже зі скрипом, але пройшли.

Трохи передісторії: звідки взявся потяг

Традиційний маршрут з Китаю в Україну – морем. Це дешевше, ніж авіа, відносно безпечно, хоча й довго. Донедавна саме морський шлях доставки був найпопулярнішим серед українських імпортерів китайських товарів. Аж поки вартість морського фрахту з Китаю не підскочила утричі за один TEU (сорокафутовий контейнер) – з 3 тис. $ у травні 2020 року до 9-10 тис. $ у січні 2021. Такий стрімкий стрибок цін – результат кількох факторів: пік сезону (новорічні свята в Україні у січні та китайський Новий рік у лютому) і брак порожніх контейнерів для експортних відправлень у Китаї через переважання китайського експорту над імпортом.

Варіант запуску доставки вантажів з Піднебесної залізницею обговорювався вже давно. Далі розмов не йшло, і тут було кілька стримуючих факторів, головний серед яких – відсутність достатньої клієнтської бази для цього сервісу. Мало хто хотів ризикувати й відправляти свій вантаж ще не випробуваним маршрутом, до того ж, станом на середину 2020-го удвічі дорожчим за доставку морем. Та й самі логісти слабо вірили в таку можливість – надто вже багато скепсису в нас навколо залізниці. Але стрибок цін на морські перевезення та проблеми в морському фрахті внаслідок коронакризи зробили своє – з Китаю з’явилися перші експортери, проєкт прямого залізничного сполучення Китай–Україна підтримала китайська влада. Китайська сторона почала дотувати ці перевезення своєю територією, істотно знизивши їхню вартість. З червня в Україну почали прибувати нерегулярні контейнерні поїзди з Піднебесної. Серед українських «першопрохідців» були клієнти, яких підганяв транзитний час та зриви контрактів.

У липні почав курсувати регулярний потяг Китай-Україна китайского оператора компанії East Linе. В успіх цього проєкту я не вірив до останнього. Аж поки не побачив обсяги вантажів, які китайські експортери готові були перевозити в Україну саме залізницею. За пів року ми сформували 17 прямих контейнерних потягів з Піднебесної до України, і зараз активно працюємо над зворотним напрямком – український бізнес теж вже готовий відправляти на експорт залізницею.

Кому вигідно і що варто враховувати?

Серед головних плюсів залізничного перевезення – надійність та швидкість (морем – до 45 днів, залізницею – 18-20).
Мінуси залізниці – вартість. Ураховуючи подорожчання морського фрахту, ціни майже зрівнялися, але доставка контейнерним поїздом таки на 30% дорожча. Також поки всі потяги прибувають лише на термінал Київ «Ліски», що є не завжди зручно для імпортерів, оскільки вони витрачаються на доставку вантажу ще й Україною. До того ж, термінал «Ліски» має обмеження за кількістю прийняття потягів.

Що ще важливо знати й враховувати, відправляючи товар з/до Китаю залізницею?

Документи для міжнародних митних переходів слід готувати наперед

Контейнерний потяг Китай-Україна перетинає 4 кордони. У кожної митниці свої правила, вимоги, нормативи. Наприклад, є певний перелік товарів, заборонених до перевезення транзитом територією тієї чи іншої країни, або цей перелік може змінюватися залежно від законодавчих чи нормативних змін. Тому для митниці кожної країни потрібно готувати свій пакет документів та відправляти їх заздалегідь, щоб узгодити всі моменти, у разі необхідності швидко їх переробити, щоб вантаж пропустили без затримок.

Різні товари в одному контейнері можуть не пропустити

Якщо у вас немає такого обсягу товару, щоб заповнити весь контейнер, ваш вантаж перевозитимуть у контейнері з іншими – формують збірний вантаж. І тут важливо знати, що не всі товари сумісні для перевезення в одному контейнері за температурним режимом, швидкопсувністю, небезпечністю вантажу. Також у деяких китайських провінціях є певні вимоги до вантажу: обмеження за кількістю кодів ТН ЗЕД (різних товарів) в одному контейнері, за найменуванням вантажів, за кількістю відправників тощо. Наприклад, у провінції Цзянсі (місто Наньчан), вимога – не більше 5 кодів ТН ЗЕД в одному контейнері й не більше 10 відправників, а от у провінції Чжецзян (місто Цзиньхуа) ця кількість необмежена.

Недовіра відправників з Китаю до нових клієнтів

Якщо ви новий клієнт для китайського відправника, то готуйтеся викласти одразу всю суму за товар, що їде потягом. Під час залізничних перевезень накладна на вантаж їде разом з ним у потязі. Тож відправники переймалися, що вантаж у будь-якому разі видадуть отримувачу – оплачений він чи ні. Тому починали ставити українським клієнтам інші умови, ніж при доставці морем – не відстрочку оплати за вантаж, як при морському фрахті, а повну передоплату. Адже в морському фрахті діє правило: поки відправник не дасть згоду на відправку документів на вантаж (коносаменту), то отримувач їх не побачить, бо документи йдуть не з вантажем, а поштою, або пересилаються в електронному вигляді. Тобто відправник контролює свій товар, якщо отримувач повністю не заплатив, то вантаж не отримає.

Чи буде дешевше?

Наразі поки Україна суттєво відстає від Європи в обсягах залізничних контейнерних перевезень. Якщо там перевезення товарів потягом займають 45% від усього вантажообігу, то в нас лише 1,5%.
Тому нині й партнери потяга, й Укрзалізниця, і зацікавлений бізнес працюють над тим, щоб знайти оптимальні варіанти для розвитку перевезення залізницею. Ми входимо до експертної групи з розвитку мультимодальних перевезень і працюємо над питанням зниження тарифів контейнерної доставки поїздом.

Що для цього потрібно:

  • Збільшити експорт. При завантаженні контейнерів у зворотному напрямку ціна перевезення впаде.
  • Відкрити додаткові пункти прибуття й відправлення потяга. Наприклад, не лише на Київ «Ліски», звідки бізнес ще змушений розвозити вантаж далі, а й в інші міста.
  • Запровадити в Україні міжнародну електронну товарно-транспортну накладну й створити цифрові транспортні коридори. Це дозволить спростити документообіг під час перевезень та знизити фінансове навантаження на логістику.

Загалом залізничні контейнерні перевезення – перспективний напрямок, адже в України є величезний невикористаний логістичний потенціал. А от для його реалізації варто прислухатися до практиків, щоб вирішувати ті законодавчі та інфраструктурні питання, які заважають розвитку бізнесу та гальмують процес.