Україна та Єврокомісія мають домовленість напрацювати упродовж червня–липня 2025 року рішення щодо подальшого експорту української агропродукції на європейський ринок. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час Agro Ukraine Summit 2025, пише Rail.insider із посиланням на «Інтерфакс-Україна».
«Без поділу (оновлених квот на агропродукцію, — ред.) на два–три місяці тих обсягів за більшістю напрямів для нашого агросектору вистачить. Тож у короткостроковій перспективі двох–трьох місяців точно негативного впливу (на українську економіку, — ред.) не буде. Тому так домовилися, що за два місяці знайти нове рішення», — сказав він.
Тарас Висоцький визнав: якщо за цей період рішення не буде знайдено, то у серпні–вересні запропоновані квоти на агропродукцію почнуть вичерпуватися за принципом «7/12», і агроекспорт до ЄС зупиниться.
Перший заступник міністра назвав «найбільш чутливими» обмеження на такі позиції, як пшениця, цукор, м’ясо птиці, мед, біоетанол, томатна паста, соки, сухе молоко і вершкове масло.
«Це ті продукти, за якими об’єктивно Україна має потенціал експорту більший, ніж квоти 2021 року. Якщо не вдасться домовитися про збільшення обсягів, тоді може бути негативний вплив», — констатував Тарас Висоцький.
Він додав, що одним із сценаріїв перемовин наразі є поділ обмежень на торговельні митні коди, що може бути своєрідним порятунком для таких товарів, як борошно, макаронні вироби тощо, які потрапили під одну квоту разом із зерном і можуть суттєво постраждати.
Посадовець підтвердив, що Міністерство аграрної політики та продовольства оцінює макроекономічний і глобальний вплив запроваджених Єврокомісією обмежень у 3,5 млрд доларів.
Він порекомендував аграріям і трейдерам активно шукати альтернативні ринки для збуту агропродукції.
«Насправді наявність альтернативних ринків — це завжди добре. Якщо можна виготовляти більше, то чому не виготовляти, не продавати на інші ринки? Що більше наявно доступних ринків, то завжди краще. Навіть маючи вільну торгівлю, завжди добре мати диференціацію і диверсифікацію», — підкреслив він.
Перший заступник міністра констатував, що ринок Європейського Союзу — це понад 500 млн споживачів, яким особливої альтернативи Україна наразі не має. Проте потрібно, за його словами, уважніше дивитися на ринки Південно-Східної Азії, Індії та Китаю, які мають зовсім інше логістичне плече, певні обмеження та принципово інші суттєві витрати.
Він підкреслив, що українське аграрне лобі має на меті відстояти позиції українського агросектору по максимуму в процесі переговорів.
Як повідомлялося раніше, Єврокомісія оприлюднила обсяги квот на українську агропродукцію.
