Російські безпілотники дедалі частіше використовують комбіновані системи навігації, зокрема машинний зір, тому одного РЕБ для захисту залізниці недостатньо. Про це розповів в. о. міністра транспорту та зв’язку України у 2009–2010 роках Василь Шевченко, пише RAIL.insider із посиланням на «Еспресо».
За словами експосадовця, ефективність захисту залізниці залежить передусім від того, якими каналами зв’язку та навігації користується конкретний безпілотник.
«Будь-яке рішення залежить від каналів комунікації. Якщо ми говоримо про радіо, якщо це мобільні мережі, ретранслятори, особливо близько до фронту, це можна перебивати. Але системи комбіновані», — пояснив він.
Він додав, що російські безпілотники можуть використовувати різні способи наведення: «Є або радіо, або GPS. Якщо український РЕБ глушить, то вони можуть переходити на машинний зір. І от машинний зір — тут уже можна застосовувати різні системи».
Василь Шевченко зазначив, що протидія машинному зору може бути як складною та дорогою, так і відносно простою. Із дешевших варіантів — задимлення, аби машинний зір не бачив ціль. Також можна використовувати маскування, яке змінює зовнішній вигляд об’єкта для системи наведення.
Окремі способи захисту, за словами Василя Шевченка, залежать від того, який саме сенсор встановлений на безпілотнику.
«Якщо камера дивиться знизу, то можна її засліпити лазером або спалахами. Якщо це тепловий сенсор, то можна використовувати теплові пастки», — уточнив він.
Експосадовець зауважив, що одним із варіантів також можуть бути хибні цілі. Наприклад, можна задіяти фальшивий локомотив, який буде їхати попереду і брати на себе удар.
Водночас Василь Шевченко акцентував на тому, що конкретне рішення можна визначити лише після розуміння того, яке саме обладнання використовує ворог.
«Тут треба знати точно, яке обладнання стоїть. Тому що вони можуть комбінувати: спочатку GPS, ГЛОНАСС, Galileo, BeiDou, а потім переходити на машинний зір. Це така динамічна система, яка постійно розвивається», — зазначив експерт.
Василь Шевченко також звернув увагу на те, що РФ зацікавлена в ураженні саме дорогих локомотивів, використовуючи для цього складні системи.
Водночас експосадовець зауважив, що універсального способу захисту від нових типів дронів немає. Тому, за його словами, захист має передбачати кілька послідовних рівнів протидії — від порушення навігації до протидії оператору та системам розпізнавання цілі.
«Спочатку ми протидіємо інерційному входженню, потім треба подавляти оператора, треба засліплювати, треба спотворювати ціль. І це все має працювати в комплексі», — акцентував він.
Василь Шевченко наголосив, що технології російських безпілотників змінюються, а отже, українська система захисту також має постійно адаптуватися.
Як повідомлялося раніше, ворог здійснив 6125 атак на залізничну інфраструктуру і пошкодив 509 локомотивів.
Підписуйтесь на RAIL.insider у Viber і Telegram — тут найактуальніші новини, відео та події залізничної галузі.
