Через накопичені системні проблеми та удари ворога по виробничих потужностях підприємства гірничо-металургійного комплексу України припинили роботу. Заходи, до яких може вдатися держава для відновлення виробництва, назвав директор GMK Center Станіслав Зінченко, пише RAIL.insider.
На думку Станіслава Зінченка, поточний стан гірничо-металургійного комплексу України можна назвати найважчою кризою за всі роки незалежності.
«Це класичний «ідеальний шторм». В одній точці зійшлися безперервні масовані удари ворога по виробничих потужностях — «Запоріжсталь», «Каметсталь», «ArcelorMittal Кривий Ріг», об’єкти «Інтерпайпу», глибока енергетична криза з дефіцитом і надвисокими тарифами, складна логістика та жорсткий демпінг з боку партнерів у ЄС», — зауважив він.
Станіслав Зінченко уточнив, що для відбудови металургійних гігантів після ракетних ударів необхідно провести технічний аудит, розібрати завали, замовити нове унікальне обладнання й інсталювати його.
«Усе це вимагає колосальних коштів, яких у підприємств після чотирьох із половиною років війни просто немає. Останні роки металургія працювала «у мінус» чи з нульовою маржинальністю, виснаживши всі резерви. Чи впорається Україна з цим сама? Ні, самотужки країна та бізнес не витягнуть. Внутрішній порядок денний теж потребує негайного втручання держави», — пояснив експерт.
Він також навів заходи, до яких має вдатися держава. Серед них:
- прифронтова тяга — забезпечити пріоритетний доступ до локомотивів Укрзалізниці в радіусі 150 км від лінії фронту для вивезення продукції;
- енергетичний паритет — скасувати або пом’якшити норматив обов’язкового імпорту 80% електроенергії для промисловості, який робить українські заводи неконкурентоспроможною руїною на тлі європейських цін;
- захист внутрішнього ринку — запровадити суворі мита на експорт брухту, аби зберегти сировину для декарбонізації, обмежити імпорт із Туреччини, який витісняє українську продукцію з власного ринку.
Водночас, вважає Станіслав Зінченко, відновлення неможливе без міжнародних грошей і гарантій. «Щоб з’явилася мотивація відбудовувати заводи — навіть за умови гіпотетичного припинення вогню «просто завтра» — на мою думку, має бути дотримано щонайменше чотирьох ключових умов», — наголосив експерт.
Йдеться про такі кроки:
- створення Спеціального фонду відновлення сталевої галузі: за аналогією з фондами, які міжнародні партнери вже створили для української енергетики. Міжнародні фінансові організації та спільнота мають допомогти акумулювати гранти й пільгові кредити для технічного підйому індустрії;
- гарантування безпечних перевезень морським коридором: необхідно повернути повноцінну роботу глибоководних портів. Без портового експорту українська сталь і руда позбавлені доступу до глобального ринку, а залізничні логістичні витрати роблять продаж нерентабельним;
- скасування європейських квот і мит на український метал: якщо ЄС залишатиме обмежувальні квоти, а морський коридор опиниться під загрозою — у заводів не буде жодного економічного сенсу вкладати мільйони у відновлення;
- звільнення від фінансових платежів CBAM: Україна повинна звітувати про питомі викиди вуглецю, але на період війни та відбудови українська продукція має бути звільнена від фінансових зобов’язань за перетину кордону ЄС. Інакше вуглецевий податок CBAM остаточно вб’є її конкурентоспроможність на європейському ринку.
«Якщо ці умови буде виконано, технічна відбудова й виведення потужностей «Інтерпайпу», «Запоріжсталі», «Каметсталі» чи «ArcelorMittal Кривий Ріг» до базових параметрів може теоретично охопити від трьох до шести місяців, а повна повноцінна відбудова — від одного до двох років», — підсумував Станіслав Зінченко.
Як повідомлялося раніше, «ArcelorMittal Кривий Ріг» не може відновити роботу після російських атак.
Підписуйтесь на RAIL.insider у Viber і Telegram — тут найактуальніші новини, відео та події залізничної галузі.
