Внаслідок блокування роботи портів країною-агресоркою Україна скоротила експортні потужності майже наполовину. Про це пише «Forbes Україна», передає Rail.insider.
Через морські порти Україна експортувала понад 70% усіх вантажів на загальну суму приблизно 47 млрд доларів . Після нападу РФ 24 лютого морські ворота заблоковані російським флотом та протикорабельними мінами. У портах і суднах на рейді опинилися замкненими сотні тисяч тонн вантажів. Частину вдалося вивезти автотранспортом і залізницею, інші стоять під обстрілами або захоплені російськими військовими.
«Відновлення роботи портів — критично важлива умова запуску української економіки. Для розуміння ролі портів наведемо цифри з квітневого прогнозу інвесткомпанії Dragon Capital: падіння ВВП на 25%, якщо Чорне море залишиться закритим, і на 22%, якщо порти запрацюють. Для торговельного балансу порти мають ще більше значення, ніж для ВВП: через блокаду портів економіка втрачає приблизно 170 млн доларів щодня, оцінює віцепрезидент Київської школи економіки Олег Нівʼєвський», — зауважується у статті.
Наразі Україна не контролює чотири порти: Маріупольський, Бердянський, Скадовський і Херсонський, каже заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков. Ці порти сумарно забезпечували 7,5% усієї перевалки.
Маріупольський морський торговельний порт до війни підійшов з оборотом майже 7 млн т. Як розповів генеральний директор портового термінала «УкрТрансАгро» Павло Плотніков, доступу до потужностей бізнесмен давно не має. Частина машин згоріла, інші – конфіскували російські військові. Більшість зерна зникла. «Термінал повністю зруйновано, у деяких силосах є пошкодження, зруйнована пультова, серце та мізки термінала», — сказав Павло Плотніков.
Судноремонтний напрямок «УкрТрансАгро» постраждав ще більше. Компанії належав єдиний судноремонтний док на Азовському морі. Без електрики насоси, що підтримують док на плаву, зупинилися, і конструкція вагою десятки тисяч тонн пішла під воду. «На ньому було майже 3 т дизпального, і ми не знаємо, трапилася екологічна катастрофа чи ні», – розповів бізнесмен.
На початок війни в порту було приблизно 300 тис. т вантажів, шість суден, що стояли на завантаження, заблоковані, пояснив начальник Маріупольського морського порту Сергій Гусаков (зміг виїхати з Маріуполя наприкінці березня). За його приблизною оцінкою, майже 70% адміністративних будівель у порту згоріли.
Заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков повідомив, що пошкоджено складське обладнання, перевантажувальну техніку та декілька з 18 причалів. В акваторії є затоплені судна. Але якщо війна незабаром закінчиться й акваторію швидко розчистять, то на більшості причалів можна буде швидко відновити роботу, вважає очільник порту.
У Херсонському порту (перевалював майже 3 млн т) окупанти влаштували пограбування, передає Павло Плотніков слова знайомого місцевого портовика. Вони вкрали буксири, інфраструктурну наземну техніку, вивозили партії зерна до Криму.
У Бердянську (приблизно 2 млн т) ситуація інша. Там росіяни захопили порт, але українські прапори не знімають, розповідає директор портового оператора, який не побажав розкривати імʼя, побоюючись за свій бізнес та людей, які залишаються в місті.
Водночас зауважується, що під контролем України залишилися найбільші порти, на які припадало понад 85% морського вантажообігу: Миколаївський, Ольвія, Одеський, Чорноморськ, Південний. Порти працюють на «повернення» товару, бізнес може вивозити свої вантажі автомобільним та залізничним транспортом.
Війна також вплинула на зростання обсягів перевалки у трьох невеликих портів у гирлі Дунаю — Ізмаїльського, Ренійського та Усть-Дунайського. Зараз це єдині три гавані з 13, які можуть повноцінно працювати. У мирний час на них припадало трохи менше 5% експорту.
За словами заступника міністра інфраструктури, навіть якщо війна завершиться завтра, то чорноморські порти “простоюватимуть ще два місяці через міни” . “Для очищення моря потрібні військові тральщики, які йдуть із Босфору. Наразі Туреччина забороняє військовим кораблям ходити в протоці”, — пояснюється у статті.
За найоптимістичнішого сценарію судноплавство в Чорному морі може частково відновитися восени, але тільки за дотримання багатьох умов: досягнення угоди про перемирʼя, забезпечення безпеки судноплавства, розмінування акваторії.
На думку співвласника портового оператора ТІС Андрія Ставніцера, є ще один варіант — супровід вантажного судна спеціальним морським військовим конвоєм та домовленості з двох сторін про гуманітарний коридор для них.
«Такий досвід має організація United Nations Shipping Agency у Сомалі, — каже він. — Ми ведемо переговори та обговорюємо вивезення зерна таким чином». Поки що переговори не увінчалися успіхом, оскільки організація сумнівається у безпеці коридору. «Через війну в Україні, за підрахунками ООН, на межі голоду опиниться 400 млн людей, — наголосив бізнесмен. — Якщо є можливість розблокувати море, то нею треба скористатися».
