Олексій Балеста, радник міністра з аграрної політики та продовольства України
Разом з однодумцями реалізуємо проєкт, який дозволить українським вагонам-зерновозам з переставленими візками європейської ширини колії курсувати до європейських портів.
Наразі, окрім Румунії, є успішний досвід прямування таких вагонів до Польщі.
Власне, курсування українських вагонів польською залізницею не така вже нова справа, але не у випадку хопер-зерновозів. Адже вони мають значні габарити, для яких деяка європейська мережа «не особливо» пристосована, а отже є певні вузькі місця.
На п‘єдесталі вузьких місць перше отримують пасажирські платформи, на другому – тунелі, на третьому – мости та інші штучні споруди.
Проте успіхи є. Перший тестовий поїзд був вивантажений 20 серпня у порту Гданськ.
Цей процес тривав досить довго та витрати, які понесли вантажовласники на своєму ентузіазмі, були значними. Але українська впертість та бажання перемогли.
Щодо німецьких портів Росток та Гамбург, то існувало два основних варіанти маршрутів:
- Словаччина – Чехія – Німеччина;
- Польща – Німеччина.
Скажу одразу, що Німецька залізниця провела дослідження і її інфраструктура може приймати вагони з «українськими»габаритами. Залишаються відкритими питаннями, які необхідно вирішити після наявності маршруту:
- Графік. Такі поїзди курсують зі зменшеною швидкістю і, припустимо, замість одного поїзда можливо було б пустити два звичайних. Також графік не повинен вплинути на значний пасажирський рух у Німеччині.
- Інтерооперабельність та підзаконні акти ЄС. Наприклад, сертифікація пунктів перестановки. Це одна з найдивніших попередніх вимог, з урахуванням того, що такі вагони вже їздять по ЄС. У цьому питанні ми маємо підтримку одного з директоратів Єврокомісії, але тут справа більше в тому, чи піде на такі виключні кроки німецький менеджер інфраструктури? Думаю, що піде.
Повернемось до маршрутів.
Чесно кажучи, у мене особисто був саме такий порядок пріоритетних маршрутів. Бо польська бюрократія та їх процеси (вірніше відсутність бажання змінюватись) і польська боротьба національного перевізника з іншими перевізниками з’їдає найголовніший дефіцитний ресурс – час.
На жаль, перший варіант (Словаччина – Чехія – Німеччина) не можливо буде використати, адже по чеській мережі вагони не проходять.
Що стосується другого, то, скоріше за все, цей маршрут буде мати право на життя.
Не зважаючи на максимальну підтримку Польщі у ці складні для нас часи, у цьому питанні вони «буксують», і таке погодження очікується вже більше місяця.
Що також дивує – це тариф на перевезення територією Польщі до порту Гданськ, на 60% вищий, ніж при транспортуванні у європейських вагонах. При цьому існують значні сумніви, що витрати польського перевізника зросли пропорційно тарифу на перевезення.