Rail Baltica у Латвії планує використовувати модель державно-приватного партнерства для пошуку додаткових коштів для фінансування латвійської дільниці високошвидкісної магістралі. Про це пише Rail.insider із посиланням на Intermodal news.
Будівництво Rail Baltica у Литві, Латвії та Естонії на 85% фінансується за рахунок коштів ЄС. Однак грошей, зарезервованих на цей проєкт, виявилося недостатньо. Нещодавно опублікований звіт свідчить про те, що загальна вартість проєкту в 2017–2024 роках зросла з 5,8 млрд до 23,8 млрд євро. Зараз інвестиція відкладена на п’ять років, а для її завершення не вистачає 19 млрд євро. Особливою проблемою є недостатнє фінансування із бюджетів країн Балтії.
Через проблеми із фінансуванням Rail Baltica працює над запровадженням формули державно-приватного партнерства, яка б частково заповнила прогалини у бюджеті проєкту. Латвійці хочуть скористатися досвідом Португалії, яка отримала 813 млрд євро із фондів CEF на будівництво високошвидкісної залізниці Порто—Лісабон (це була найбільша сума, витрачена фондом), а решту коштів надали приватні партнери у межах державно-приватного партнерства (ДПП). Подібна модель поєднання коштів ЄС із ДПП була використана в інших великих інфраструктурних проєктах, таких як базовий тунель Бреннер або лінія KDB Ліон—Турин.
Однак запровадження моделі ДПП у такому великому проєкті у країнах Балтії пов’язане із серйозними проблемами з точки зору регулювання та балансування ризиків між приватними і державними інвесторами. Rail Baltica вже провела попередні переговори з потенційними інвесторами з Франції та Японії, а також із представниками комерційних банків щодо фінансування проєкту.
«Зараз наша команда оцінює, які дільниці проєкту Rail Baltica були б найбільш придатними для підходу ДПП, гарантуючи, що ми максимізуємо переваги залучення приватного сектору при досягненні наших стратегічних цілей. Початкові обговорення з потенційними приватними інвесторами і банками дали обнадійливі результати, демонструючи великий інтерес до участі. Це, у поєднанні з державною підтримкою з боку урядів, свідчить пропотенційну доцільність стратегії ДПП для Rail Baltica», — зауважив менеджер з інвестиційного розвитку RB Rail AS Петеріс Целмс
Під час останнього залучення коштів фонду CEF Rail Baltica отримала 1,2 млрд євро фінансування, з яких 346 млн євро йде на латвійську дільницю. Загалом компанія наразі забезпечила 4 млрд євро на реалізацію наступних дільниць. Через специфіку подачі заявок на отримання грошей із фонду CEF великі проєкти, такі як Rail Baltica, доводиться ділити на безліч дрібних часткових завдань. Наприклад, 26 серпня Rail Baltica уклала контракт на будівництво дільниці довжиною 10,5 км в Естонії, вартість будівництва якої становитиме 60 млн євро.
Як повідомлялося раніше, включення Rail Baltica до мережі TEN-T сприятиме розвитку перевезень між ЄС та Україною.
