Автоматична індексація тарифів залізничних перевезень, прив’язана до індексу промислових цін, вдарить по зерновому експорту, оскільки у експортерів не буде розуміння, у скільки обійдеться логістика через три, шість місяців або через рік. Таку точку зору висловив в.о. виконавчого директора Української зернової асоціації Сергій Іващенко, передає Коментарии. UA
«Пропонований проект постанови Мінінфраструктури про автоматичної індексації передбачає непрогнозованість тарифів, невизначеність, адже ми не знаємо, що чекає нас в майбутньому. Наприклад, яким може бути тариф у березні 2020 роки? Ми не знаємо, яким буде індекс промислових цін, що розраховує Держстат, і тому нам складно уявити, які витрати чекають компанії в зв’язку з прив’язкою тарифів на вантажоперевезення до ІСЦ », – прокоментував Сергій Іващенко.
Експерт вказує, що в бізнесі зернового експорту контракти укладаються за 3-9 місяців до моменту фізичної поставки зерна покупцеві на зовнішніх ринках. Виходячи з цього експортер повинен розуміти, якою буде ціна доставки проданого зерна покупцям в інших країнах через два-три квартали. За словами Іващенка, більше третини експорту зерна реалізується за форвардними контрактами.
«Часто у нас зерно ще не засіяно, але вже продано на зовнішньому ринку. Ми зараз вже продаємо в Китай зерно, яке буде поставлено покупцям в жовтні. Нам важливо розуміти вартість логістики », – каже в.о. виконавчого директора Української зернової асоціації.
За його словами, УЗ повинна мати економічно обгрунтований тариф, конкретну методику, за допомогою якої бізнес дізнавався б можливі майбутні зміни тарифу, а для цього необхідний незалежний регулятор.
