Логістика залишається однією з найскладніших проблем українських експортерів продуктів переробки зернових з початку повномасштабного вторгнення РФ. Про це заявив директор ГС «Борошномели України» Родіон Рибчинський на міжнародній конференції Baltic Grains & Oils Conference у Ризі 16 квітня, пише Rail.insider із посиланням на «Інтерфакс-Україна».
«Дуже допомогли нам «шляхи солідарності», тобто ті відкриті шляхи, які нам надали європейські країни на свою залізницю, зокрема сюди, на балтійські порти та на польські порти. Але це все одно не дає змогу в повному обсязі компенсувати ті втрати, яких ми зазнали з початку війни», — процитувало його виступ інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ».
За його словами, є можливість через Дунай відвантажувати продукцію до порту Констанца, але залишаються воєнні ризики, страхові компанії ці ризики оцінюють як високі, відповідно залишається суттєвою вартість логістики.
«Балтійські порти, з одного боку, цікаві тим, що тут є прямі контейнерні лінії і є можливість відвантажування на Північну Америку, на Південну Азію й таке інше. Але це дуже велике коло для того, щоб товар туди потрапив… Фактично ми бачимо, що порівняно з 2021 роком лише порт Венспілс перевалив трішки більше української продукції, всі інші порти зменшили. Наприклад, через порт Клайпеда фактично удвічі скоротились обсяги перевалки у 2023 році», — зазначив Родіон Рибчинський.
Водночас польські порти суттєво збільшили обсяги перевалки української продукції, зокрема продуктів переробки зернових.
Балтійські порти, за словами експерта, залишаються важливими альтернативними шляхами для експорту з України. Серед основних переваг — доступ до Північної та Західної Європи, терміни доставки, стабільність клімату, сучасна інфраструктура, менше заторів і, головне, безпека судноплавства. Серед недоліків — логістичні витрати у 2-3 рази вищі порівняно з портами Дунаю, вища вартість обробки вантажів, «вузькі» місця на залізниці.
