Денис Орлов, повноважний представник компанії Freightliner в Україні
На кордоні між Україною та Польщею є кілька досить потужних залізничних переходів, що мають суттєві перспективи.
Основні ворота, які ще за часів СРСР йшли через Україну в Польщу, – це Медика–Мостиська. Але, на жаль, колію 1435 мм, яка вела майже до півшляху до Львова, ще близько 10 років тому розібрали. Тож євроколія зараз закінчується на станції Мостиська 1. Звичайно, треба відроджувати лінію і довести її до Львова, проте це потребує часу.
Найвідомішою на сьогодні є діюча колія LHS через Ізов – Грубешув до Славкува. Вона досить потужна, проте навіть під час війни працює на 65–70% від результатів, які показувала 10–15 років тому.
Щодо Верхрата – Рава-Руська, то це дуже слабий перехід. Крім того, там розібрали колію 1435 мм, і є тільки 1520 мм.
Однією з найперспективніших є лінія європейської колії 1435 мм від Ковеля до польського Хелму. Вона відремонтована та придатна для перевезень. На відміну від лінії Медика – Мостиська, де колія сумісна, європейська та широка колії на лінії Ковель – Хелм окремі та не пересікаються.
Я відвідав півтора місяці тому всі переходи і мушу сказати, що дуже потужний капітал, в десятки разів більший ніж був, зайшов на дистанцію від Ковеля до Дорохуська з українського боку. Дуже багато бізнесменів перебудовують або зводять з нуля термінали для перевантаження зерна, олії, добрив, палива та інших вантажів. Поступово відроджується і станція Ягодин.
Однак тут ми стикнемося з проблемою пляшкового горлятка, яке зараз перейшло на польську сторону, в Дорохуськ. Справа в тому, що Польща є членом ЄС, де діють суворі фітосанітарні умови. З кожної тари має бути відібрано кілька зразків. Проте лабораторія не дуже швидко їх обробляє. До того ж в Дорохуську тільки одна колія, де можна потрапити на дах вагона для відбору проби. Інші колії електрифіковані і там це неможливо за правилами безпеки. Через це в Дорохуську потяги з зерновими простоюють від 3 до 7 діб на догляді, чим створюють «колійку» (чергу).
Розширити інфраструктуру по Дорохуську майже неможливо. Є вихід із ситуації, але він з польського боку, і наш уряд має на цьому наполягати. Відповідно до правил ЄС можна робити догляд, крім Дорохуську, на інших станціях – в Хелмі та Люблині. Тобто можна розвезти ці потяги по кількох потужних станціях, де є місце для фітосанітарного догляду.
Наразі бізнес прийшов на цю лінію і ми маємо надати йому преференції у перевезеннях.
А саме, оскільки Україна є асоційованим членом ЄС, наш уряд має своїм рішенням дати можливість іноземним сертифікованим перевізникам, у яких є договори з Укрзалізницею, їздити своїми сертифікованими тепловозами до найближчих станцій в Україні, зокрема, до Ковелю. Це допоможе вирішити проблему тягового рухомого складу, якого дуже мало в Україні. Окрім дефіциту локомотивів, у нас існують питання з паливом та запчастинами до них. Все це обмежує рух. Тим часом допуск європейських перевізників міг би зняти навантаження на українського національного перевізника.
Хотілося б, щоби Міністерство інфраструктури цим зайнялося безпосередньо.
Водночас є ризики щодо страхування працівників, що будуть їздити до України під час війни. Іноземні страхові компанії беруться за це неохоче, тож одним із варіантів є залучення до роботи громадян України, що будуть застраховані за українськими законами. Є варіант, щоб ці локомотивні бригади проходили невелике навчання, наприклад, на прикордонних станціях в Польщі.
Ще одним шляхом для зменшення черг на кордоні, проте уже із автотранспорту, є залучення контрейлерних перевезень залізницею. Основна проблема в тому, що заїхати чи виїхати через кордон за українським законодавством може тільки причеп із водієм (незважаючи на новий закон «Про мультимодальні перевезення», який визначає поняття транспортної одиниці для перевезення, досі немає до нього нормативних актів, зокрема, для митного контролю). Це принципово відмінне від ЄС, де широко застосовуються перевезення напівпричепів.
Перевезення потягами вантажівок разом із причепами та водіями в окремих вагонах складно, адже, за європейськими нормами, перевізник має отримати ще ліцензію на перевезення пасажирів.
Покращити та пришвидшити вантажні перевезення також може спрощення Укрзалізницею електронних перевізних документів, що має особливе значення для відносно невеликих європейських приватних операторів перевезень.