Дмитро Костерний
заступник директора з правових питань ТОВ «Транспортно-експедиторська компанія «Вертикаль»
Після 24 лютого 2022 року зовнішньоекономічна діяльність українських аграріїв, виробників, транспортних та експедиторських компаній набула своїх особливостей, проте не позбулася фактору недобросовісних контрагентів – іноземних суб’єктів господарювання.
Як показав час, компанії-нерезиденти, розуміючи сьогоднішнє становище українського бізнесу, враховуючи власну юрисдикцію та правові особливості тих чи інших правовідносин, свідомо припиняють сплачувати за надані послуги, придбаний товар або відмовляються повертати отриману передоплату. При цьому у складі засновників-нерезидентів зустрічаються громадяни України, які вчиняють протилежно принципам справедливості та добросовісності.
Отримавши ситуацію з наявною заборгованістю зі сторони контрагента-нерезидента та відмовою її добровільно сплатити, кредитор розпочинає розгляд питання можливого судового спору між сторонами, досліджує умови укладеного договору у частині відомостей про погоджену юрисдикцію: суд України, іноземний суд, арбітраж.
Зрозуміло, звернення до іноземного суду вимагає фінансових ресурсів та залучення місцевої юридичної компанії, що з огляду на невелику суму боргу може втратити свою доцільність для кредитора, проте залишається дієвим правовим механізмом стягнення та повернення заборгованості.
Якщо умови зовнішньоекономічного договору передбачають підсудність спору в суді України, такий шлях може бути цілком прийнятним для кредитора. Вирішення спору за участю боржника-нерезидента в суді України має свої позитивні сторони, зокрема відносно невеликі судові витрати, залучення до представництва інтересів штатного юриста, українська мова судочинства. Аби такий механізм втілити в життя, слід пам’ятати наступне.
Пунктом 1 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», який кореспондується зі статтею 366 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Отже, укладаючи договір з іноземним суб’єктом господарювання та маючи намір, щоб майбутні спірні питання підлягали вирішенню на території України, слід передбачити у ньому, що спори між сторонами підлягають вирішенню в господарському суді України за місцезнаходженням української сторони. Саме від такої фіксації буде залежати можливість проведення судового процесу в Україні з подальшим виконанням судового рішення на території іншої держави.
Борги – це своєрідна неволя, вирватися з якої можливо шляхом справедливого відношення до свого бізнес-партнера, своїх грошових зобов’язань.
Отримайте тестовий доступ до статистики та аналітики