Юрій Щуклін
радник президії УКАБ із залізничної логістики, голова асоціації “Цифрові шляхи свободи”
Перспективи експортної конкурентоспроможності України на світовому аграрному ринку залежатимуть від того, чи вдасться у 2025-26 маркетинговому сезоні зберегти ті логістичні шляхи, які стали рятівниками українського аграрного експорту в перші роки повномасштабної війни, коли порти Чорного моря були заблоковані. Мова йде про резервні логістичні маршрути — Ізмаїльський кластер портів на Дунаї та західні сухопутні кордони. Рятівні логістичні шляхи країни перших років війни сьогодні самі потребують порятунку, і бізнес, попри свою гнучкість та адаптивність, не забезпечить їхнього функціонування без відповідної державної стратегії.
Ізмаїльський кластер портів, що став рятівною альтернативою закритим Чорноморським портам, сьогодні втрачає вантажопотоки через неконкурентність з портами Одеси за вартістю перевалки та залізничної логістики. Це не залишає йому шансів на отримання вантажів для забезпечення хоча б беззбиткового утримання тієї інфраструктури, яка створювалася бізнесом в 2022-23 роки. Якщо нічого не змінити, цей логістичний шлях наступного року припинить своє функціонування.
Щодо логістичного шляху через західні сухопутні кордони, то він теж не конкурентний за ціною з морем, але він має кращі шанси на збереження, на відміну від Ізмаїльського кластера портів. Ті агробізнеси, які в 2022-23 роках шукали ринки збуту в Європі, та інші бізнеси, які екстрено створювали вздовж кордонів навколо-залізничну інфраструктуру для обробки цих вантажопотоків, зараз допомагають один одному вижити. Власники інфраструктур інвестують капітал у агрогосподарства, які користуються їхніми послугами, а агрогосподарства західних регіонів — у інфраструктури. Вони бачать, що цей логістичний шлях зараз не може конкурувати з морем за пропускною спроможністю та ціною, але вірять у його перспективу та сподіваються, що витрати та недоотримані доходи окупляться, коли Україна набуде членство в ЄС, і цей маршрут стане основним, а не запасним, як зараз.
Основні тренди логістики аграрних вантажів у 2025-2026 маркетинговому сезоні визначатиме домінуюча роль морських портів, проте така концентрація потоків робить логістику вразливою до ризиків, повʼязаних з діями ворога в Чорному морі чи повітряними атаками на припортову інфраструктуру.
Для країни, чий аграрний експорт підтримує її життєдіяльність і водночас визначає світову продовольчу безпеку, неприпустимо мати залежність від одного логістичного маршруту, який може бути заблокований. Зберегти Ізмаїльський та західний логістичні шляхи — означає мати план Б, який у критичний момент може стати планом А, як було в 2022 році. Це захист від ризиків і шлях до Європи. Аграрний експорт — критично важливе джерело валюти. Тому спроможність постачати аграрну продукцію на зовнішні ринки та витримувати конкуренцію з іншими країнами за ціною та якістю й прогнозованістю постачань — питання виживання країни загалом.
У процесі економічного відновлення та інтеграції до ЄС Україна потребуватиме не лише експорту сировини, а й розвитку різноманітних торгівельних зв’язків, включно з перевезенням промислових товарів і будматеріалів для відбудови. Якщо логістика залишиться сконцентрованою на морських портах, їхня пропускна спроможність може виявитися недостатньою для обробки більших обсягів вантажопотоків, а відсутність розвинених альтернативних маршрутів, таких як західні кордони чи Ізмаїльський кластер, загальмує інтеграцію в європейські ланцюжки постачань. Це поставить Україну в невигідне становище порівняно з іншими членами ЄС, де логістика диверсифікована й ефективна.
Збереження диверсифікації логістичних каналів має стати державною стратегією. Бізнеси вже багато зробили для цього: інвестували в інфраструктуру, знайшли нові ринки. Але попри свою гнучкість та адаптивність, бізнес не виконає тих стратегічних завдань, які має робити держава в особі Уряду та Укрзалізниці. Що необхідно зробити вже зараз:
- Розширити державну програму 30% знижки тарифу для прифронтових аграріїв на відправки до Ізмаїла, щоб забезпечити кластеру мінімально необхідний обсяг вантажів впродовж 2025-26 маркетингового сезону, зберігши його як резерв.
- Створити та запропонувати ЄС математичний алгоритм здійснення залізничних перевезень через західні переходи прозоро та відкрито, з розумінням європейськими партнерами вигоди від українських вантажопотоків.
- Почати євроінтеграційну реформу Укрзалізниці із впровадженням цифрових технологій управління перевезеннями за допомогою ІоТ та АІ. Це дасть змогу знизити собівартість перевезень і зробити альтернативні маршрути привабливішими.
Лише держава може створити стимули та стратегічні рішення, які забезпечать Україні гнучкість, необхідну в умовах війни та подальшого відновлення.
Отримайте тестовий доступ до статистики та аналітики