Через падіння рівня води в Дніпрі внаслідок руйнування окупантами греблі Каховської ГЕС стали видимі залишки дерев’яних залізничних мостів 1944 року, які перебували під водою майже 70 років. Про це пише Rail.insider із посиланням на інформацію Національного заповідника «Хортиця».
Після запеклих боїв у Запоріжжі у жовтні–грудні 1943 року гребля ДніпроГЕСу, а також сталеві мости Стрілецького були зруйновані. Для продовження наступу Червоної Армії на правому березі було ухвалене рішення побудувати тимчасові залізничні мости через Дніпро, які б пролягли південною частиною острова Хортиця.
У дописі зауважується, що роботи розпочали 4 січня, майже одразу після відходу німців з правого берега. Крім інженерних військ, для спорудження мостів залучалися тисячі робітників зі всієї області, зокрема працівники «Запоріжсталі», «Комунару», «Запоріжбуду» та інші. Фактично 80% земляних робіт виконувалися вручну за важких погодних умов суворої зими (морози доходили до –20 ºС). Для складніших робіт застосовувалася техніка. Насипали дамби та земляні підходи, забивали палі, яких було 1520 штук. Опори мосту виготовлялися із просочених шпал і колод. Прогонні конструкції встановлювалися консольним краном. Особливо складним завданням було встановлення 30-метрової прогонної конструкції вагою 60 т над судноплавною частиною Дніпра. Саму конструкцію залишили німці біля річки Кагальник. Її забрали мостобудівники та пристосували під нагальні потреби.
Попри всі складнощі 20 лютого (тобто через 48 днів) було відкрито проїзд мостом із центральної частини міста на Хортицю. Через три дні, коли було добудовано міст через Старий Дніпро, відкрито рух поїздів по всій вітці довжиною 11 км зі швидкістю до 30 км/год.
«Починалась вітка біля вокзалу Запоріжжя І, далі йшла на захід, перетинала Дніпро по мосту довжиною 1330 м та заходила на дамбу в плавневій частині острова Хортиця, північніше впиралась у річище Старого Дніпра і долала його за допомогою мосту довжиною 560 м. Далі шлях проходив уздовж узбережжя Старого Дніпра на правому березі та з’єднувався з наявною залізничною магістраллю на дільниці Запоріжжя—Апостолове, недалеко від зруйнованого моста Стрілецького», — повідомили у заповіднику.
Тимчасові мости проіснували дев’ять років. За цей час вдалося відновити ДніпроГЕС, побудувати мости Б. Преображенського, рух якими було відкрито 30 грудня 1952 року. «Тільки після цього тимчасові мости були демонтовані. А свідчення їхнього існування можна було побачити лише в насипних дамбах південної частини Хортиці та у спогадах старожилів», — підсумовується у дописі.
Як повідомлялося раніше, через підрив Каховської ГЕС просіло залізничне полотно на одній із дільниць.
