Збірники тарифів
19 Гру
Відкрита аналітика, Новини, Статті, Тарифи

Тарифні класи: трохи історії та аналітика

Залізничний транспорт — один з найважливіших видів транспорту в Україні. Він забезпечує перевезення пасажирів та вантажів на значні відстані, а також є основою для розвитку економіки країни. Тарифи на залізничні вантажні перевезення —  один із ключових факторів, що впливає на його конкурентоспроможність. В цій статті Rail.insider об’єднав інформацію про нормативні документи, за якими здійснювався розрахунок тарифів з початку становлення України як незалежної держави.

Прейскурант № 10-01 “Тарифы на грузовые железнодорожные перевозки”

На момент отримання Україною незалежності тариф на перевезення вантажів залізничним транспортом розраховувався за допомогою Прейскуранту № 10-01 “Тарифы на грузовые железнодорожные перевозки” (далі — Прейскурант). Документ був затверджений постановою Держкомцін СРСР від 31.01.89 № 328.

До тарифів цього Прейскуранту  застосовувалися коефіцієнти, що були диференційовані за:

  • різними класами та найменуванням вантажу,
  • видами сполучень,
  • видами відправок.

До того ж для окремих відправників за певним маршрутом встановлювалися коефіцієнти на перевезення понад квоти, які були затверджені окремими наказами Мінпромполітики.

У 1997 році Кабінет Міністрів України видав постанову від 28.06.1997 № 605  про необхідність встановлення тарифних класів вантажів залежно від транспортної складової і ціні продукції.

На виконання постанови Міністерством транспорту України було видано Наказ № 279 від 29.07.1997, яким було введено 10 позицій (коефіцієнтів), де основні вантажі було розподілено на 1-й, 2-й, 3-й тарифні класи, а вантажі, які не увійшли до вищезазначених тарифних класів, класифікувалися окремо. Також було вперше  виокремлено коефіцієнт для вантажів у контейнерах.

Класифікація відбулася за віднесенням вантажів відповідно до кодів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів*. Таким чином:

  • до 1-го тарифного класу потрапили здебільшого сировинні вантажі, які мають вищу частку транспортної складової,
  • до 2-го — здебільшого продовольчі товари, частка транспортної складової в  ціні яких менша за 1-й тарифний клас,
  • до 3-го — високовартісні вантажі з найменшою часткою транспортної складової в ціні.

* Єдина тарифно-статистична номенклатура вантажів (ЄТСНВ) — це систематизований перелік, що містить назви і кодові позначення вантажів, які використовуються залізницями при оформленні перевізних документів.

Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України та нові Коефіцієнти до нього

З 1 січня 2000 року вступив в дію Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України та нові Коефіцієнти до нього. До базових тарифів Збірника застосовувалися Коефіцієнти, які зберігали принцип транспортної складової, поділені за тарифними класами, видами відправки, сполученнями. Зміни Коефіцієнтів відбувалися відповідно до наказів Міністерства транспорту України та розпоряджень КМУ. Окрім цього застосовувалися  знижки до тарифних схем на перевезення вантажів приватним залізничним рухомим складом залежно від операторів. Деякими з таких  розпоряджень були:

  • Розпорядження від 13.07.2004 № 455-р, яким було впроваджено надання знижок за найменуваннями вантажу в певних тарифних схемах та залежно від категорії особи (оператора),
  • Розпорядження від 12.05.2005 № 150-р, яким категорії осіб (в попередньому розпорядженні) було скасовано та затверджено розмір знижок до тарифних схем залежно від вантажів.

Цей Збірник тарифів діяв до 1 травня 2009 року. Лідерську позицію максимального розміру серед коефіцієнтів тоді тримав брухт чорних та кольорових металів, лише двічі поступившись світлим нафтопродуктам. Найменший коефіцієнт був застосований для щебеню, що відправлявся з визначених станцій на станції визначених залізниць, та з травня 2007 для швидкопсувних вантажів та латексу, що перевозилися в рефрижераторних секціях Укррефтрансу.

Різниця між коефіцієнтами вантажів різних тарифних класів та коефіцієнтами 2-го тарифного класу

Для візуалізації зміни коефіцієнтів нижче приведено порівняння вантажів із різних класів (та позакласних груп) з 2-м тарифним класом (який приймається за середній рівень тарифів). Порівняння коефіцієнтів вантажів за видами сполучень здійснюється з відповідними коефіцієнтами за сполученнями 2-го тарифного класу. Для аналізу використовуються коефіцієнти для вагонних відправок.

 

 

Кукурудза

До розподілення на тарифні класи кукурудза мала коефіцієнт на 3% менше за вантажі, які при розподіленні були віднесені до 3-го тарифного класу. Кукурудза, як і інші зернові вантажі (коди вантажів ЄТСНВ 011-018), була віднесена до вантажів 2-го тарифного класу. Тричі розпорядженнями КМУ було впроваджено коефіцієнт на перевезення зернових в експортному сполученні: з 10.12.2003 збільшено на 10 %, з 13.07.2004 збільшено ще на 15 %, та з 29.07.05 цей коефіцієнт зменшено на 15,26%. Коефіцієнти в імпортному та внутрішньому сполученнях застосовувалися однакові.

Вугілля

Вугілля до розподілу на тарифні класи мало такий самий коефіцієнт, як і зернові вантажі. З початку розподілу на тарифні класи за транспортною складовою у 1997 році належало до  2-го тарифного класу, крім вугілля, що перевозилося на експорт. З серпня 2000 року вугілля, що перевозилося у внутрішньому та імпортному сполученнях, було перенесено до 1-го тарифного класу. Для вугілля на експорт застосовувався нижчий коефіцієнт, ніж на інші сполучення, і така тенденція зберігалася до лютого 2008 року. З лютого 2008 року для всіх сполучень застосовувався однаковий коефіцієнт – для 1-го тарифного класу. Зауважується, що тут і надалі різкі стрибки на графіку в експортному сполученні відбуваються за рахунок зменшення коефіцієнту для кукурудзи (2-й тарифний клас, з яким і йде порівняння) в експортному сполученні.

Бензин

Бензин до розподілення був в переліку «вантажі вказаних тарифних позицій в усіх видах сполучень» та  мав коефіцієнт, на 3% більший від коефіцієнту кукурудзи. При розподіленні на тарифні класи бензин визначають вантажем 3-го тарифного класу. З липня 2003 року для перевезень бензину в експортному сполученні застосовувався окремий коефіцієнт, який був більше за інші сполучення.

Нафта

До розподілення на класи нафта належала до групи «всі вантажі», після — перенесена да вантажів 2-го тарифного класу, тобто коефіцієнт збільшився на 6%.

До грудня 2013 року коефіцієнт у всіх видах сполучення був однаковий, розпорядженням КМУ від 13.07.04 № 455-р було збільшено коефіцієнт для перевезення в експортному сполучені на 25,5 %, розпорядженням КМУ від 01.04.05 № 91-р цей коефіцієнт було збільшено ще на 40,4%. Останнім розпорядженням було збільшено на 50% коефіцієнт для імпортного та внутрішнього сполучення.

Руда залізна

Залізна руда до розподілення на тарифні класи мала окремий коефіцієнт, що на 4,7 % вищий за коефіцієнт для зернових вантажів, і така ж концепція залишилась після розподілення на тарифні класи, от тільки коефіцієнт став на 1,2% менше. Із затвердженням Збірника тарифів з січня 2000 року руда в імпортному сполученні перейшла до третього тарифного класу, а у внутрішньому та імпортному — до першого тарифного класу. З липня 2004 року розпорядженням КМУ № 455-р здійснено підвищення коефіцієнту в експортному сполученні на 96%, в імпортному — на 23%. З цього моменту та до лютого 2008 року застосовувалися різні коефіцієнти за сполученнями для руди, а також, коефіцієнт для перевезень у внутрішньому сполученні став меншим за коефіцієнт для вантажів 1-го тарифного класу (різниця у різні періоди складала 13% та 15%).

Чавун

До розподілення на тарифні класи чавун був в окремій позиції «вантажі вказаних тарифних позицій в усіх видах сполучень» та після розподілення за транспортною складовою був віднесений до вантажів 3-го тарифного класу. З моменту розпорядження КМУ від 13.07.04 № 455-р для експортного сполучення коефіцієнт відрізнявся від коефіцієнта для імпортного та внутрішнього сполучення, оскільки цим розпорядженням передбачалося різне підвищення  для цих сполучень на 15% та на 23% відповідно.

Цемент

Цемент до розподілення на тарифні класи мав окрему позицію, так і залишилося після розподілення, розмір коефіцієнту при цьому не змінився, але на 27,3% був нижчий за коефіцієнт 2-го тарифного класу. В усіх видах сполучень для цього вантажу використовувався однаковий розмір коефіцієнтів. Наказом МТУ № 68 від 05.02.2001 цемент вже був віднесений до 1-го тарифного класу.

Щебінь

Щебінь до розподілення займав окрему позицію з окремим коефіцієнтом разом з грандвідсівом, шлаками, золою, піском. Після розподілення так і залишилося: окрема позиція поза класами та такий самий коефіцієнт. У всіх сполученнях застосовувався однаковий коефіцієнт.

Мінеральні добрива

До розподілення на тарифні класи мінеральні добрива були в позиції «всі інші вантажі». Після розподілення на тарифні класи — віднесені до вантажів 2-го тарифного класу. Розпорядженням КМУ від 13.07.04 № 455-р було збільшено коефіцієнт для перевезення в імпортному сполучені на 40%, згодом розпорядженням КМУ від 01.04.05 № 91-р цей коефіцієнт було збільшено ще на 17,4%, а для перевезень в межах України — на 50%. Після введення в дію наказу від 17.01.08 № 43 для всіх видів сполучення застосовувався однаковий коефіцієнт.

Збірник тарифів на перевезення вантажів у межах України та пов’язані з ними послуги у 2009 році та Коефіцієнтів до нього.

З 1 травня 2009 наказом Міністерства Транспорту України від 26.03.09 № 317 було затверджено та введено в дію Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги (далі — чинний Збірник тарифів) та Коефіцієнти до нього, а саме до базових ставок, що містяться в Збірнику тарифів.  Зміни коефіцієнтів відбувалися відповідно до наказів Мінвідновлення.

З цього часу і дотепер найбільший коефіцієнт застосовується до вантажів 3-го тарифного класу, найменший — для домашніх речей (у розрізі перевезень масових вантажів — до вантажів позакласних позицій).

З моменту затвердження перших коефіцієнтів до чинного Збірника тарифів вартість перевезення вантажів зросла мінімум в 5 разів, зокрема для:

  • Зернових вантажів та нафти — в 5,9 раза;
  • Вугілля, залізної руди, цементу та мінеральних добрив — в 7,29 раза;
  • Чавуну та бензину — в 5,14 раза;
  • Щебеню для доріг — 6,7 раза.

Окрім індексації тарифів, яка відбувалася на однаковий відсоток для всіх вантажів, були випадки окремих підвищень.

Так у період з 01.03.2011 до 23.07.2014 для зернових вантажів діяли диференційовані коефіцієнти за видами сполучень — при перевезенні у внутрішньому сполученні коефіцієнти були менші, ніж для перевезень у експортному та імпортному сполученні. За цей період розмір зміни у різні місяці сягав від 2% до 20% відповідно.

У 2011 році продукти харчування з 1-го тарифного класу були перенесені в окрему групу.

У 2013 році сіль була перенесена з 1-го тарифного класу в позакласну групу, коефіцієнт при цьому зменшився на 17, 4%.

У 2015 році окрім індексації всіх вантажів було окреме підвищення коефіцієнта  для вугілля на 18,2 %.

З 2018 року на 35% зменшився коефіцієнт для бензину стабільного газового, що є найбільшим зменшенням з 2009-го і дотепер.

У 2021 році було проведено 2 етапи індексації (збільшення) тарифів на вантажні перевезення окремих груп вантажів,  а саме:

  • для вантажів 1-го тарифного класу — на 8% у 2021 році та на 20,4% з початку 2022 року;
  • для вантажів 2-го тарифного класу — на 8% у 2021 році та на 6,5% з початку 2022 року.

У червні 2022 року відбулося найбільше підвищення коефіцієнтів для всіх вантажів та послуг  — на 70%.

Оформлюючи передплату на статистику та аналітику RAIL.insider, ви не тільки отримуєте важливу інформацію для прийняття ефективних рішень, а й підтримуєте незалежне професійне видання, яке завдяки вам може і далі працювати над розширенням обсягу аналітики та бути надійним незалежним партнером в висвітленні проблемних питань галузі.

 Аналізуємо – щоб розуміти, інформуємо – щоб діяти!

Список нормативно-правових використаних у статті: