У МІУ назвали ризики при впровадженні приватної тяги

У Міністерстві інфраструктури України означили ризики лібералізації приватної тяги. Про повідомляє пресслужба МІУ.

Як зазначається, першим ризиком впровадження приватної тяги є дискримінація приватних операторів.

“Основа реформи – забезпечення чесної конкуренції. Дискримінація державним оператором інфраструктури приватних операторів через різні регуляторні механізми або тарифи загрожує зривом реформи. Як тільки приватний оператор відчує дискримінацію, він піде в суд. Решта операторів в такому випадку можуть переглянути плани з інвестицій в цей ринок”, – пояснюють у Мінінфраструктури.

Як зазначається, в Італії вже був подібний прецедент. Там відбувся неповний поділ монополії і зберігалася гостра конкуренція в сегменті швидкісного руху між державним і приватним операторами.

“Державний оператор, використовуючи зв’язок з оператором інфраструктури, дискримінував приватного оператора. В результаті держава була змушена втрутитися і підтримати приватного оператора. Фактично це була підтримка ринку залізничних послуг Італії”, – додають у повідомленні.

Другим ризиком, вважають у МІУ, є банкрутство державних операторів.

“Допуск приватної тяги на мережу УЗ – це дійсно серйозні виклики для менеджменту, оскільки державним операторам буде складно конкурувати з приватниками. Менеджмент державних операторів, на які розділиться УЗ, повинен імплементувати глобальні перетворення, щоб державні оператори вантажних і пасажирських перевезень залишатися конкурентними на відкритому ринку”, – зауважили у Міністерстві інфраструктури.

Повідомляється, що державний оператор вантажних перевезень має переглянути логістику вантажних перевезень, оптимізувати маршрути. Якщо припустити, що крос-субсидування пасажирських перевезень більше здійснюватися не буде, а приватні перевізники заберуть 20% частки ринку  – прогнозований прибуток державного перевізника складе близько 8 млрд грн щорічно (без економічного ефекту оптимізації маршрутів).

“Дослідження Світового банку щодо маршрутів та вантажопотоків залізничного транспорту передбачає оптимізацію маршрутів та будівництво логістичних центрів, вантажних мультимодальних терміналів у різних регіонах України, використовуючи структуру державного приватного партнерства із приватними операторами, виробниками та перевізниками вантажу”, – додають у МІУ.

Також, повідомляється, що держоператор пасажирських перевезень має оптимізувати маршрути перевезень та впровадити досвід ЄС щодо змішаної системи фінансування соціально значущих перевезень.

“Регламентом (ЄС) 1370/2007 визначено, що для організації суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом необхідними є забезпечення прозорих відносин між перевізниками сектору суспільно важливих перевезень та замовниками транспортних послуг із дотриманням безпеки та ефективності пасажирських перевезень. Механізмами, які використовуються, є надання ексклюзивних прав, фінансової компенсації операторам суспільно важливих пасажирських перевезень та визначення загальних правил функціонування громадського транспорту, що є прийнятними для всіх операторів”, – зазначили у МІУ.

Зазначається, що пасажирські перевезення, зокрема приміські залізничні, стали заручниками масових пільгових перевезень пасажирів, збитки від яких не компенсуються належним чином ні з державного, ні з місцевих бюджетів. У МІУ зауважують, що в Україні діє недосконала система компенсації пільгових перевезень та не запроваджено механізм реалізації та фінансування суспільно важливих перевезень, як це передбачено європейським законодавством.

Водночас, як зазначається, законопроєкт «Про залізничний транспорт України», зареєстрований в Верховній Раді України за №1196-1, є імплементаційним щодо Директив та Регламентів у сфері залізничного транспорту, передбачених Угодою про Асоціацію Україна-ЄС, включаючи Регламент (ЄС) 1370/2007 Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 року про суспільно важливі пасажирські перевезення залізничним та автомобільним транспортом. Комфорт пасажирів, якість та безпека перевезень, нові сучасні послуги, – є пріоритетами, визначеними в НТСУ 2030.

“Наразі послуги регіональних та приміських пасажирських перевезень в Україні стикаються з низкою проблем, серед яких застарілий парк рухомого складу, погана технічна якість парку рухомого складу (в основному через його вік), недостатній розмір інвестицій”, – додають у повідомленні.

У Мінінфраструктури повідомляють, що регламентом визначено, що для організації суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом необхідними є забезпечення прозорих відносин між перевізниками сектору суспільно важливих перевезень та замовниками транспортних послуг із дотриманням безпеки та ефективності пасажирських перевезень. Механізмами, які використовуються, є надання ексклюзивних прав, фінансової компенсації операторам суспільно важливих пасажирських перевезень та визначення загальних правил функціонування громадського транспорту, що є прийнятними для всіх операторів.