Альтернативні маршрути, що охоплюють Дунайські порти, залізничну та автомобільну логістику, дають змогу експортувати приблизно 4,5 млн т вантажів на місяць із 6 млн т, які міг забезпечити Український морський коридор. Про це повідомив перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Сергій Деркач, пише RAIL.insider із посиланням на «Інтерфакс-Україна».
«Ця цифра (4,5 млн т, — ред.) дає можливість нам експортувати… Інформація про те, що в нас колапс із експортом, це неправда», — наголосив Сергій Деркач.
Він зауважив, що із загальних 6 млн т вантажів, які перевозилися морем, приблизно 4 млн т становили зернові, а ще 2 млн т — переважно різні види металів та залізна руда.
За його словами, серед альтернативних маршрутів, які напрацьовує міністерство, важливу роль відіграють Дунайські порти, які вже почали працювати у посиленому режимі та можуть перевалювати до 3 млн т вантажів на місяць.
Перший заступник міністра підтвердив, що РФ посилила атаки й на ці порти, але зауважив, що відомство ухвалює додаткові рішення для забезпечення їхньої роботи. Тож за останній місяць порти Дунаю вже втричі збільшили обсяги перевалки вантажів.
Ще покращити ситуацію могло б відновлення роботи румунських лоцманів у режимі 24/7 на морському каналі Суліна, який наразі працює тільки вдень. З цього приводу тривають перемовини з Єврокомісією та Румунією.
Мінінфраструктури також працює з Румунією над підготовкою українських лоцманів, які після отримання відповідних сертифікатів зможуть проводити судна цим каналом, додав Сергій Деркач.
Він уточнив, що залізничні маршрути можуть забезпечити перевезення ще приблизно 1–1,5 млн т вантажів на місяць, тоді як автомобільний транспорт — 200–300 тис. т, що й дає змогу прогнозувати загальну цифру у 4,5 млн т.
Загалом міністерство очікує збільшити пропускну спроможність по всьому кордону на 15–20% упродовж року завдяки розбудові смуг на автомобільних пунктах пропуску, зазначив перший заступник.
Водночас перший заступник міністра визнав, що альтернативні маршрути збільшують логістичні витрати.
«Якщо ми, наприклад, про олійні, то для них це збільшення витрат не так критично. Для зерна це невигідно, тому що вони (експортери) будуть втрачати гроші. З іншого боку, якщо просто вкрай потрібно отримати хоч якусь кількість обігових коштів і вивезти зерно, то це можливо», — описав ситуацію посадовець.
Він підкреслив, що ситуація з перевезеннями цього року об’єктивно складніша, ніж у 2022 році та попередні роки, бо РФ у рази посила удари й вони свідомо спрямовуються по всіх ланцюгах логістичних маршрутів — складах, портах, мостах, пунктах пропуску, локомотивах і навіть окремих машинах.
За даними Адміністрації морських портів України (АМПУ) з 1 січня по 24 серпня цього року було зафіксовано 185 атак по портах Одеської області, 92 атаки — по суднах в портах, 69 атак — по суднах за межами портів.
Що стосується атак на залізницю, то, за даними Укрзалізниці, якщо за весь час війни ворогом було здійснено 6,1 тис. атак, то з 1 січня по 20 серпня цього року — понад 1,5 тис.
Як повідомлялося раніше, агротранзит через Польщу: як збільшити експорт українського зерна.
Підписуйтесь на RAIL.insider у Viber і Telegram — тут найактуальніші новини, відео та події залізничної галузі.
