Про це йдеться у матеріалі на сайті МинПром “Укрзалізниця: стимул чи загроза для економіки?”.
На думку автора статті такий крок повністю позбавляє монополіста стимулів бути операційно ефективною компанією.
“Навіщо домагатися зростання обігу вагонів і нарощування обсягів вантажоперевезень – адже це своєю чергою вимагає поліпшень у сфері диспетчеризації, модернізації колійного господарства, оновлення вагонного і локомотивного парку. Одним словом, це вимагає від менеджменту держкомпанії серйозної системної роботи. Тим часом є більш простий і легкий шлях збільшення доходів – регулярне підвищення розцінок на свої послуги. Не обтяжуючи себе економічними обґрунтуваннями і контролем видаткової частини. На щастя, монопольний статус дозволяє (відсутність незалежного держрегулятора – Національної комісії регулювання транспорту, НКРТ) “Укрзалізниці” нав’язувати вантажовідправникам навіть найбільш невигідні для них умови за принципом “а куди ви подінетеся з підводного човна.Насамперед це стосується металургійних підприємств. Адже якщо, наприклад, ті ж зернотрейдери намагаються частково перейти на автоперевезення (руйнуючи автодороги наднормативним перевантаженням), то возити залізну руду з Кривого Рогу до Маріуполя на автомобілях – однозначно не варіант. Ось чому, знову-таки за відсутності НКРТ, діалог між бізнесом й “Укрзалізницею” з тарифного питання зараз зводиться до жорсткого диктату з боку держмонополії”, – зазначається в статті.
Отримайте тестовий доступ до статистики та аналітики