В Україні знову активізувалися дискусії щодо підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення. Водночас ситуація з тарифами є симптомом глибшої проблеми, адже життєво важлива для економіки галузь бореться за виживання в умовах надмірної централізації та регулювання. Як зазначає Дар’я Січкар, менеджерка Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації, вихід із цього замкненого кола може бути саме у вивільненні ринкових інструментів. Про це вона розповіла у своїй статті для видання ЦТС.
Приватна система, що працює
Американська залізниця вважається однією з найбільших і найефективніших у світі — при цьому вона є повністю приватною та майже не регульованою державою.
Дар’я Січкар зазначає, що в багатьох аспектах українські залізничники можуть повчити американських колег, зокрема у цифровізації, оптимізації процесів та забезпеченні безпеки руху.
Staggers Rail Act: реформа, що змінила історію
Ключовим моментом для американської залізниці стала реформа Staggers Rail Act, ухвалена у 1980 році. До неї галузь перебувала у глибокій кризі — тарифи встановлювалися урядом, компанії втрачали прибутковість, а мережа занепадала через нестачу інвестицій.
Реформа дозволила дерегулювати тарифи і маршрути, надавши ринку право самостійно визначати ціни на перевезення. Результати стали відчутними:
- середні тарифи (з урахуванням інфляції) знизилися на 44% з 1981 року;
- зросли обсяги перевезень і продуктивність залізниць;
- приватні компанії почали активно інвестувати — понад 25 млрд доларів на рік витрачають лише Class I перевізники на розвиток і утримання мережі.
На думку експертки, Staggers Act довів, що дерегуляція може знизити вартість перевезень і водночас підвищити ефективність галузі.
Порівняння з Україною: чому пряме копіювання неможливе
На відміну від США, де залізниці історично є приватними, в Україні інфраструктура та перевезення належать державі. Сектор майже повністю зосереджений в управлінні АТ «Укрзалізниця», що контролює близько 95% ринку.
Попри це, зазначає авторка, надмірне державне втручання та відсутність конкуренції стримують розвиток галузі. Пряме копіювання американської моделі неможливе, оскільки вітчизняна залізниця виконує й соціальні функції, зокрема перевезення пасажирів.
Однак основні принципи можуть бути застосовані й в Україні. Серед них:
- дерегуляція залізничного сектору;
- відкриття ринку для приватних перевізників;
- лібералізація тарифів;
- залучення приватного капіталу та розвиток конкуренції.
Висновки
Дар’я Січкар підкреслює, що реформи в США показали, як завдяки сміливим рішенням і довірі до бізнесу галузь може пройти шлях від кризи до стійкого розвитку.
Для України ж дерегуляція може стати не ризиком, а шансом на оновлення, якщо супроводжуватиметься прозорими правилами гри, орієнтацією на результат і партнерством між державою та бізнесом.
Нагадаємо, ЄС визнав, що країна зробила відчутний крок до інтеграції в європейський транспортний простір, але ключові елементи залізничної реформи ще залишаються на етапі підготовки. Про це йдеться у Звіті щодо прогресу України в межах Пакета розширення за 2025 рік, який опублікувала Єврокомісія.
Проте найважливіше — нове законодавство для залізничного сектору — досі на підході. Єврокомісія прямо закликала Київ у найближчі місяці ухвалити:
- закон про безпеку руху та інтероперабельність залізничного транспорту;
- закон про ринок залізничних перевезень, який має відкрити конкуренцію та привести систему управління до європейських стандартів.
Ці документи визначать подальшу долю реформ: розмежують функції управління інфраструктурою і перевезеннями, створять незалежного регулятора та національний орган безпеки, а також запровадять прозорі правила гри для приватних операторів.
Отримайте тестовий доступ до статистики та аналітики