Думка

Олександр Кава: Перехід на євроколію доречно розпочати з ліній від кордону до Львова, Ужгорода та Чернівців

Олександр Кава, заступник міністра фінансів України

Через переорієнтацію вантажопотоків із заблокованих морських портів до західних кордонів України дедалі частіше стали звучати заклики розвивати залізничне сполучення європейського стандарту з шириною колії 1435 мм. Це дозволить не тільки вирішити “проблему 85 мм” (різниця в ширині між європейською та українською коліями) на кордоні, а й принесе значні переваги як для вантажовідправників, так і для пасажирів.

Хоча замінити всі залізничні колії на європейські – завдання не лише надзвичайно дороге (вартість не менше 100 млрд євро), а й пов’язане з величезними технологічними складнощами у процесі “перешивки” колії. Адже довжина лише головних шляхів у нас у країні сягає 20 тис. км, а заміні повинні підлягати і всі станційні та під’їзні колії. Навіть за скромними оцінками це ще додатково майже 20 тис. км колій.

У цій ситуації очевидно, що “перешити” всю систему на європейську колію швидко не вдасться. Горизонт планування може сягати 30 – 40 років. У той же час реалізація окремих проєктів із розвитку залізничних колій стандарту 1435 мм виглядає досить перспективною та може бути проведена за 1 – 2 роки.

Більше того, у нинішній ситуації варто звернути увагу на застосування збудованої ще за радянських часів інфраструктури євроколії, яка не використовувалася 30 років. Це і найглибше проникнення євроколії від кордону з Польщею до Ягодина на 70 км, а також 103-кілометрова ділянка Дякове – Берегове – Батьово – Чоп із відгалуженням Батьово – Мукачево на Закарпатті. Кожна зі згаданих станцій може стати великим чи маленьким логістичним хабом,  із залученням інвестицій та створенням нових робочих місць.

Понад 20 років велася дискусія щодо будівництва євроколії від польського кордону до Львова. Варіанти будівництва такої лінії опрацьовувалися ще у 90-ті роки ХХ століття за часів, коли Львівською залізницею керував Георгій Кірпа.

Одним із варіантів є суміщена колія одночасно двох стандартів

У 2021 році український уряд вперше в сучасній історії України профінансував із державного бюджету підготовку проєктної документації для будівництва двох ділянок євроколії: Мостиська-1 – Львів та Чоп – Ужгород.

Підготовлений проєкт євроколії до Львова передбачає заміну однієї з двох широких колій 1520 мм від станції Мостиська-1 до станції Скнилів, розташованої у західній частині Львова, на вузьку європейську з шириною колії 1435 мм.

Також на станції Скнилів передбачається будівництво нового залізничного вокзалу. Проте це не відкриває всі можливості для використання євроколії у цьому місті.

Впевнений, що ідея зупинити євроколію у Скнилові, недотягнувши до центрального вокзалу, є нераціональною та неповною. Правильніше і доцільніше було б довести таку залізницю до станції Львів-Головний, куди вже ходили поїзди європейського стандарту до 1939 року.

Між центральним та приміським вокзалами є достатньо місця для будівництва нового сучасного терміналу з пероном для поїздів для європейської колії на місці старого вантажного двору із закинутими пакгаузами.

Термінал у Львові варто відбудувати у вигляді вокзалу, який називався Чернівецьким і розташовувався поблизу Головного з 1866 року та був яскравим прикладом будівлі у стилі історизму. В результаті ми б отримали великий сучасний і зручний транспортно-пересадочний вузол. При цьому вартість проєкту зросла б менше ніж на 20%.

Будівництво ж вокзалу на станції Скнилів, що розташована за 7 км від центрального вокзалу, істотно ускладнить пересадку і створить значні незручності для пасажирів.

Доцільність пасажирської частини цього проєкту полягає в тому, щоб включити Львів до системи залізничних перевезень, насамперед з містами Польщі та інших країн Східної Європи.

Архівне фото Чернівецького вокзалу у Львові: колись сюди прибували поїзди з Європи колією 1435 мм

Зараз, щоб потрапити до Варшави, треба робити пересадку в Перемишлі (наразі з пересадкою тривалість поїздки на 2–3 години більша, ніж це може бути у разі прямого залізничного сполучення) або їхати автобусом.

Найперспективніші маршрути зі Львова можуть бути до Варшави, Вроцлава, Праги та Гданська – тобто напрямки, куди можна буде доїхати поїздами денного сполучення.

У рамках цього проєкту також у західному передмісті Львова варто збудувати для поїздів європейської колії вантажну станцію, інтегровану з логістичними терміналами та виробничими підприємствами.

Інший проєкт, а саме відновлення євроколії на ділянці лише 20 км між Чопом та Ужгородом відкриває можливості для запуску прямих далеких поїздів із Ужгорода до Будапешта, Братислави, Відня, Праги, Дрездена та Белграда, а також регіональних поїздів до Кошиці та Захоні.

Будівництво вантажної станції в Ужгороді дозволить місцевим підприємствам завантажувати свою продукцію безпосередньо до європейських вагонів та відправляти їх без додаткового навантаження своїм споживачам у країнах ЄС.

Ще одним проєктом розвитку євроколії в нашій країні може стати прокладення суміщеного шляху європейської ширини на ділянці від прикордонної станції Вадул-Сірет до Чернівців, протяжністю всього лише 42 км. Це також дасть імпульс для розвитку пасажирського залізничного сполучення з Румунією, Болгарією та Туреччиною. А також забезпечить доставку наших товарів до чорноморських та середземноморських портів.

За умови правильної організації процесів, вже до кінця цього року частина з описаних проєктів може бути реалізована. Це зі свого боку сприятиме вирішенню нагальних проблем із перевезеннями, що виникли через війну. А також почне створювати передумови для розвитку в нашій країні нової економіки, тісно пов’язаної з логістичними ланцюжками європейського бізнесу.