З початку повномасштабного вторгнення залізнична інфраструктура України витримала майже 5000 атак. Проте статистика 2026 року вказує на небезпечний злам: понад 10% цих ударів припали лише на перші місяці поточного року. Ворог не просто нарощує інтенсивність — він радикально змінює цілі. Якщо раніше удари переважно були спрямовані на інфраструктуру — мости, підстанції, вокзали — то зараз ціллю дедалі частіше стає рухомий склад безпосередньо в русі. У відповідь на це впроваджуються нові правила евакуації УЗ, головна мета яких — безпечна евакуація з поїзда за рекордні 7 хвилин.
Для агресора не має значення тип поїзда — пасажирський чи вантажний. Пріоритетною ціллю став локомотив. Окрему тривогу викликають атаки на приміські електрички, які не несуть жодного стратегічного значення.
“Буквально сьогодні ворожий дрон влучив в нашу електричку. На жаль людина, яка знаходилася всередині електрички, просто не мала шансів врятуватися. Здавалося б, приміські поїзди мають бути найменш цікаві для військової машини нашого ворога. Але, на жаль, дуже багато саме приміських поїздів попадає під атаку, тому що приміське сполучення є ключовим для прифронтових громад.” — відзначив голова правління УЗ Олександр Перцовський.
Щоб захистити дефіцитний тяговий склад та пасажирів, УЗ впроваджує тактику вагонів прикриття, які ставлять безпосередньо перед локомотивом, створюючи фізичний бар’єр при атаці з повітря. Проте головна задача компанії — уберегти людей. Як працівників, так і пасажирів.
7 хвилин на порятунок: інструкція для пасажирів УЗ щодо евакуації під час обстрілу
Практика показує, що часу на реакцію — мінімум. За словами начальника поїзда Олександра Пірожкова, повна евакуація одного вагона займає 7–8 хвилин, навіть якщо серед пасажирів є люди з обмеженою мобільністю.
Понад 4 тисячі працівників поїзних бригад вже пройшли спеціальне навчання, яке дозволяє оперативно реагувати на загрози і допомагати пасажирам евакуюватися. Особливо, коли евакуація відбувається «в полі». І ось що треба знати пасажирам:
- Розосередитися. Не скупчуйтесь поблизу поїзда. Треба пам’ятати, що ціль ворога першочергово — сам поїзд.
- Слухати команди. Провідники забезпечені мегафонами та свистками, локомотиви подаватимуть звукові сигнали перед відправленням.
- Мінімум речей. Під час евакуації слід брати лише найнеобхідніше (документи, телефон тощо), залишаючи великі валізи у вагоні.
- Дії під час вибуху. У разі удару поруч — лягти обличчям вниз, відкрити рот і закрити голову руками.
- Контроль повернення. Поїзд не вирушить, доки бригада не переконається, що всі пасажири повернулися.
В УЗ також наголосили, що поїзди не кожного разу зупиняються під час оголошення повітряної тривоги. Адже залізничники у тісній співпраці з Силами Оборони посилили моніторинг усіх загроз та оголошують евакуацію у випадку безпосередньої активності ворожих БПЛА або інших засобів уражень поблизу маршруту конкретного поїзда.
Втім, найскладніший фактор, додають залізничники, — людський. Частина пасажирів відмовляється залишати вагон, особливо якщо евакуація відбувається “в полі”. “Не кожен хоче виходити”, — визнає Пірожков. Але додає: більшість пасажирів йдуть на контакт і розуміють усю загрозу, яку несуть собою ворожі дрони.
Вантажні перевезення під ударом: ворог знищив 1704 вантажні вагони
В той же час масштаб втрат у вантажному сегменті вже вимірюється тисячами одиниць. За даними Укрзалізниці, внаслідок атак пошкоджено або знищено 1704 вантажні вагони. Член правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Носулько зазначив, що для вантажних перевезень діють свої регламенти безпеки. Але, як і в “пасажирці”, головний пріоритет – люди.
“Що стосується вантажних поїздів, в нас теж діє певний регламент на те, щоб можна було зупинити вантажний поїзд і евакуювати локомотивну бригаду. І, звісно, щоб забезпечити і убезпечити людське життя, тому що це наші працівники і це для нас найголовніше”, — відзначив Носулько.
Еволюція загрози та проактивний захист
Нарощувати атаки на інфраструктуру і залізницю зокрема ворогу дозволяють новітні технології і постійні роботи над помилками. За даними військових, ворожі “шахеди” поступово еволюціонують від відносно простих засобів ураження до складніших мережевих систем: дрони підтримують зв’язок між собою, а не напряму з наземною станцією, використовують штучний інтелект тощо.
Проте і в УЗ не сидять склавши руки. Олександр Перцовський наголошує: Укрзалізниця перебуває у постійному контакті з Міністерством оборони та українськими розробниками засобів РЕБ тощо.
“Ми розуміємо, що технології нашого ворога будуть розвиватися. Так само ми робимо все спільно з екосистемою українських виробників, щоб захистити залізничну інфраструктуру. Проте все одно ніхто не хоче ризикувати людьми: попри всі посилення і покращення, ми ніколи не будемо направляти поїзди під пряму загрозу удару”, — підсумував Перцовський.
Фахівець із систем радіоелектронної боротьби та зв’язку, радник міністра оборони Сергій (Флеш) Бескрестнов зазначає, що захист рухомого складу є значно складнішим завданням, ніж оборона стаціонарних об’єктів. Він озвучує наступні ключові тези щодо поточного стану захисту:
-
Технічна складність: Щоб захистити поїзд від FPV-дронів та «Ланцетів» на відстані 30-60 км від фронту, необхідно встановлювати десятки модулів РЕБ на кожен склад. Якщо поїзд довгий, модулі мають бути і в початку, і в кінці.
-
Обмеження захисту: Навіть наявність РЕБ не гарантує 100% безпеки, оскільки дрони «Ланцет» та багато моделей FPV мають систему автозахвату цілі та донаведення. Також неможливо закрити сітками колії через наявність високовольтного живлення.
-
Реальність загроз: Попри пошук рішень у площинах РЕР, РЕБ та ППО, Сергій Флеш констатує: «Що б ми не робили, випадки потрапляння БПЛА по поїздах у прифронтовій зоні періодично будуть. Як на жаль вони будуть і по автобусах, і по цивільних автомобілях».
-
Поточні результати: Експерт визнає запізнення з впровадженням заходів протидії на багато місяців, проте зазначає, що завдяки комплексним рішенням уже вдається рятувати значну кількість поїздів.
Хоча деталі активного захисту та специфіка роботи засобів РЕБ на залізниці залишаються непублічними з міркувань безпеки, головний меседж залізничного оператора і військових ЗСУ чіткий: залізниця також еволюціонує і шукає протидію ворожим атакам. Поєднання розвідки в реальному часі, технологічного захисту та жорстких протоколів евакуації дозволяє системі продовжувати рух навіть у найбільш нестабільних регіонах.
