Низька пропускна спроможність станції Коростень — один із основних чинників затримок залізничного імпорту пального з Білорусі. Таку думку enkorr висловили імпортери білоруських нафтопродуктів.
За словами учасників ринку, терміни оформлення вантажів на станції Коростень у серпні зросли в рази, через що на білоруських заводах утворився дефіцит порожніх цистерн під навантаження. Одним із варіантів збільшення пропускної спроможності станції трейдери бачать розширення штату митного пункту Коростень Житомирської митниці Державної фіскальної служби. Він обробляє всі вантажі, що заходять на станцію.
«Наявних кадрів бракує для роботи з такими обсягами, які припадають на митний пункт у Коростені. Наприклад, у серпні вантажі там обробляли тільки двоє осіб. Це катастрофічно мало», — нарікає один із трейдерів.
Крім того, як зауважують гравці ринку, брак достатньої кількості тяги і неефективна диспетчеризація на вузлі також призводять до простоїв вагонів. «На Коростень, порівняно невелику станцію, йде майже весь потік із Білорусі. Коли обсяги зростають, як це було у серпні, станція починає «захлинатися». Розширювати її нікуди: з усіх боків міська забудова», — каже представник великої компанії-імпортера пального з Білорусі.
За його даними, у серпні середньодобова кількість білоруських вагонів, які перебували на території України, сягала 2264 одиниці, тоді як у травні їх було лише 994.
Трейдери вважають, що завантаження Коростеня можна змінити за рахунок переспрямування порожніх цистерн на інші пункти пропуску через кордон. «На заході можна задіяти перехід Горинь—Удрицьк, на сході — Терехівка—Хоробичі й Терюха—Горностаївка», — сказав керівник логістичного відділу великого імпортера.
Як повідомлялося раніше, помітні затримки залізничних цистерн, які спостерігаються з середини серпня, на вузлових станціях Укрзалізниці спровокували локальні дефіцити ДП і вже призвели до зростання цін.
