Уряд змушує Укрзалізницю повернутись до мільярдних закупівель дизелю через посередників. Про це пише Rail.insider із посиланням на «Наші гроші».
Філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» 5 квітня уклала пряму угоду на постачання 29,7 тис. т дизельного пального з іноземним виробником ПАТ «Orlen Lietuva». Поставки на суму 29 млн доларів (1,13 млрд грн за курсом) повинні відбутись у квітні–червні.
У звіті про закупівлю зауважується, що орієнтовна ціна закупівлі на умовах FCA Моцкава становить 910 доларів/т без урахування ПДВ та акцизу. Для формування ціни використовувався індекс Platts за перші десять днів квітня.
За підрахунками «Наших грошей», ціна дизелю за цим контрактом Укрзалізниці може становити 52 тис. 869 грн/т, або 44 грн/л з урахуванням усіх податків та доставки. Це низька ціна: за даними Enkorr, гуртові ціни дизеля в Україні зараз вищі від 46 грн/л.
Однак ця закупівля дизелю Укрзалізницею напряму у виробника може стати останньою. Річ у постанові № 382 від 2 квітня, якою уряд вніс низку змін до іншої урядової постанови № 1178, що регламентує процедури закупівель під час вторгнення. Більшість цих змін спрямовані на справжнє покращення закупівель, але одна новела виявилась скандальною для самої Укрзалізниці.
У постанові № 1178 є п. 9 про публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану. За попередньою редакцією, у ньому йшлося про те, що ці закупівлі здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до ще однієї постанови Кабміну — № 185 від 2 березня 2022 року. Відсилка до всієї постанови № 185 означала, що Укрзалізниця відповідно другого абзацу п. 1 пп. 1 цієї постанови уповноважується виступати замовником для закупівель пального для «безперебійного функціонування залізничного транспорту та зменшення дефіциту нафтопродуктів на внутрішньому ринку України».
Але останні зміни зробили відсилку із № 1178 не до всієї постанови № 185, а лише до абзаців третього і четвертого пп. 1 п. 1.
«Ці абзаци регламентують закупівлі товарів, які на самому початку вторгнення було вирішено проводити для обладміністрацій та інших органів влади через Укрзалізницю. Тобто йшлося про те, щоб Укрзалізниця оплачувала контракти інших органів влади та здійснювала поставку гуманітарних товарів та продовольства в регіони, охоплені війною. Ця схема проіснувала всього кілька місяців. І вже влітку 2022 року після звільнення півночі України фактично припинила своє існування, оскільки були налагоджені нормальні поставки товарів», — зауважується у дописі.
