Під час засідання Антикризового штабу допомоги бізнесу і промисловості, що діє при Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП), розглядали варіанти покращення логістики до країн ЄС. Про це пише Rail.insider із посиланням на УСПП.
До заходу долучилися представники Мінінфраструктури, Мінстратегпрому, Укрзалізниці, «Нібулону», Торгово-промислової палати України тощо.
Учасники засідання вважають, що залізничні перевезення основних позицій українського експорту (продукція АПК та гірничо-металургійного комплексу) фактично здійснюються на рівні 50–53% потенційних. Серед причин називають потребу розширення і реконструкції наявних пунктів пропуску, створення нових, діджиталізацію процесів, а також роботу з іноземними партнерами (Польщею, Молдовою, Румунією та іншими).
Чимало стурбованості у виробників та експортерів викликало різке підвищення тарифу на перевезення Укрзалізницею — на 70%. Бізнес вимагає компенсаторних заходів, адже витрати на логістику ростуть катастрофічними темпами. Так, у гірничо-металургійному комплексі вони зросли від 40% до 3,5 разів порівняно із довоєнними.
Зазначається, що гірничо-збагачувальні комбінати накопичили двомісячний обсяг продукції, її вкрай важко вчасно відвантажити замовникам закордоном. Загалом падіння виробництва в цій сфері сягнуло 53%. Якщо на державному рівні, із залученням всіх ресурсів — залізниці, дунайських портів, автоперевезень — це питання не буде вирішене, то вітчизняний ГМК втратить європейський ринок, його там замінять Бразилія, ПАР та інші країни, які нарощують виробництво сталі.
«Ми звертаємося до Мінінфраструктури, УЗ, уряду загалом — разом із промисловцями подумати над шляхами зниження собівартості вантажоперевезень. Насамперед це стосується пришвидшення перетину кордонів — створення електронної черги, вдосконалення аукціонів на використання вагонів тощо», — підкреслив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
Та головна проблема полягає в неготовності західної інфраструктури обслуговувати такі об’єми.
«Порти Балтії, навіть поки Румунії — невеликі, та їм важко вчасно обслуговувати український експорт в достатніх обсягах. Те ж саме стосується і залізниці, яка в ЄС заточена переважно під пасажирські перевезення. Наразі більш-менш в цьому плані вирішують такі бар’єри поляки, тому потрібно активізувати дипломатичну і фахову роботу із іншими західними сусідами», — наголосили учасники Антикризового штабу.
Наразі Укрзалізниця має свої представництва в низці європейських, сусідніх з Україною, держав. Намагається вирішувати проблеми на місцях. В Молдові, до прикладу, допомагає з ремонтом колій в прикордонній зоні, щоб збільшити український транзит. Полякам українські спеціалісти допомогли із діджиталізацією процесів на пунктах перетину.
Разом із європейцями і США розглядається ініціатива побудови в прикордонні великих перевантажувальних терміналів. Україна б доставляла туди продукцію, а європейці у своєму темпі б продовжували її перевезення до портів або залізничним/автотранспортом.
Є й інноваційні пропозиції — наприклад, використовувати один із трубопроводів для транспортування олійних.
Заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов зауважив, що відкриття двох пунктів пропуску на Закарпатті в напрямку Угорщини та Румунії дасть змогу подвоїти показники експорту. За його словами, європартнери це розуміють, наразі Румунія зарезервувала під ці цілі 12 га землі тощо.
Представник Укрзалізниці Тимофій Мураховський повідомив, що наприкінці липня буде презентована електронна черга на пунктах пропуску, відтак бізнесу стане легше ухвалювати рішення, відстежуючи, де є проблемні місця і швидкість просування там черг.
Серед інших пропозицій експертів Антикризового штабу: ініціювання проведення фітосанітарного контролю не на кордоні, а за 20 км після його перетину (так не буде заторів із рухомого складу на пунктах перетину); спільний митний огляд; розбудова євроколії з українського боку кордону, щоб перевантаження здійснювалося в Україні, тощо.
«Всі пропозиції будуть доопрацьовані в найближчі дні. Узгоджене рішення Антикризового штабу передадуть уряду, Укрзалізниці, науковим інституціям, профільним діловим асоціаціям», — підсумовується у дописі.
Як повідомлялося раніше, провідні бізнес-асоціації виступили проти підвищення тарифів на залізничні перевезення.
