Уже понад два роки в Україні залишається невпровадженою державна система обліку, контролю та безпеки залізничного транспорту. Після виходу України з угоди про координаційні органи залізничного транспорту країн СНД (постанова КМУ № 1308 від 22 листопада 2022 року) необхідність створення національної системи регулювання у цій сфері стала критичною. Про це говорили на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, що відбулося 28 жовтня, пише RAIL.insider.
Для забезпечення безпечної експлуатації рухомого складу, виробництва, ремонту та обліку продукції залізничного призначення постановою Кабінету Міністрів № 133 від 14 лютого 2023 року було покладено завдання на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України — розробити чотири базові нормативні документи, що мали замінити регламенти, які діяли у межах СНД.
Йдеться про:
- Порядок присвоєння номерів рухомого складу та ведення автоматизованого банку даних;
- Порядок присвоєння умовних номерів виробників для клеймування рухомого складу та його складових частин;
- Порядок проведення інспекторського контролю продукції залізничного призначення під час виготовлення та ремонту;
- Порядок атестації виробництв з експлуатації, технічного обслуговування і ремонту.
Саме ці документи мають стати основою нової української системи обліку та безпеки, що відповідає європейським принципам і вимогам технічного регулювання. Попри те, що проєкти документів були розроблені ще у 2023 році та пройшли погодження у профільному міністерстві, жоден із них досі не набрав чинності. Відтак підприємства залізничного машинобудування, ремонту та вагонобудування не мають змоги офіційно проходити атестацію, отримувати умовні номери виробників і легально клеймувати свою продукцію.
Для галузі це означає зупинку процесів виробництва, модернізації та серійного ремонту, оскільки без належної реєстрації продукція не може бути прийнята до експлуатації на коліях загального користування. Ба більше, відсутність чинних правил обліку та контролю створює ризики для безпеки руху, адже держава фактично не має актуальної системи відстеження стану рухомого складу і його вузлів.
Наслідки для економіки очевидні: скорочення виробничої активності підприємств, зниження податкових надходжень, втрати робочих місць і зниження інвестиційної привабливості галузі. За оцінками експертів, проблема стосується не лише окремих підприємств, а й усієї інфраструктури залізничного транспорту, включно з вагоноремонтними, машинобудівними та сервісними підприємствами, які мають потенціал для розвитку, але залишаються заблокованими через відсутність нормативного поля.
Запуск державної системи обліку, атестації та інспекторського контролю є питанням відновлення правового середовища діяльності всієї галузі, що забезпечує стабільність транспортної інфраструктури держави в умовах війни.
Як повідомлялося раніше, з січня 2026 року більшість діючих стандартів залізничної галузі не буде відповідати потребам українських виробників продукції.
Отримайте тестовий доступ до статистики та аналітики
