Микола Копилов, головний редактор Rail.insider
Не зважаючи на введення санкцій з боку цивілізованих країн щодо російських компаній, головний перевізник країни-агресора ВАТ «РЖД» звітує про незначне підвищення експорту. Видання Rail.insider спробувало розібратися в ситуації та дійшло висновку, що потрібні ще більш жорсткі дії, аж до повної зупинки прийняття вантажів держави-агресора.
За повідомленням РЖД, за 20 днів березня потік експортних вантажів виріс на 0,5%. Звичайно, це могло статися за рахунок перевезення військових вантажів до Білорусі, з території якої російська армія здійснює наступ на Україну. Білоруські партизани постійно повідомляють про переміщення ешелонів з технікою та боєприпасами, які навантажують у звичайні вагони.
Загалом, за даними перевізника країни-агресора, експорт до Білорусі виріс останнім часом на 85%.
Білорусь та Польща
Якщо говорити про невійськові вантажі, то чимало з них могло додатися після закриття маршрутів через Україну внаслідок війни та відмови Укрзалізниці від співпраці з РЖД. Тож вантажі ймовірно переорієнтували на доставку через Білорусь.
Maersk заявив про повне виведення бізнесу із РФ
Далі вони можуть йти до країн Євросоюзу через Польщу.
Тут існує два варіанти – або просто транзитом, або, якщо товари підпадають під санкції, вони можуть перереєстровуватися на місцеві підприємства і, таким чином, іти далі.
Про імовірність такої схеми Rail.insider розповів один із обізнаних у міжнародних залізничних перевезеннях фахівець. «Аби нівелювати зв’язок між виробником і продукцією, її можна оформити під виглядом продукції одного із білоруських підприємств. Можна навіть перепакувати», – розповів співбесідник.
Він не відкинув можливості перевезення в такий засіб підсанкційної російської металопродукції під маркою, наприклад, «Білоруського металургійного заводу». Це підприємство розташоване у місті Жлобин.
Не факт, що польська сторона буде настільки прискіпливо ставитися до перевірки вантажів. Принаймні досі не було офіційної інформації ні від Міністерства інфраструктури Польщі, ні від залізничної компанії PKP щодо впровадження та контролю за дотриманням санкцій. Немає відповідей і на численні запити Rail.insider щодо цього питання.
Поряд з тим, ряд польських транспортних асоціацій ще на початку березня підтримали заклик Укрзалізниці про припинення співпраці з РФ.
Можна провести паралелі з автомобільним транспортом, коли, не дочекавшись урядових рішень, місцеві мешканці самі стали перекривати рух російських фур на кордоні Польщі з Білоруссю.
Далекий Схід і Китай
Активно шукають нині російські виробники шляхи переорієнтації перевезень через припинення роботи ряду європейських логістичних компаній. Нагадаємо, що про вихід з ринку країни-агресора заявили, зокрема, Maersk та ряд інших крупних морських перевізників. Тож у РФ прогнозують транспортний колапс. Принаймні, потік вантажів через порти Санкт-Петербургу уже мав зменшитися.
Перевалка через балтійські морські порти також наразі ускладнена. Залізничні компанії Естонії, Латвії та Литви заявили про неухильне дотримання санкцій. Практично звела нанівець співпрацю з окупантами залізниця Фінляндії.
На півдні порти Азовського моря уже місяць закриті згідно з розпорядженням Росморрічфлоту через ведення бойових дій.
Порт Новоросійськ у Чорному морі, за інформацією місцевих ЗМІ, працює у штатному режимі. Проте його потужності обмежені.
Новий портал на в’їзді до китайського регіону Манчжурія, на задньому фоні – ворота РФ
Тож одним місцеві вантажовідправники націлилися на порти Далекого Сходу.
Тут вони вбачають певні лазівки для обходу санкцій. Так, у спільноті «Бизнес-практика в Китае» в російській мережі VK була оприлюднена інформація про те, що A.P. Moller – Maersk у повідомленні для китайських експортерів “згадує серед портів, у яких заборонене відвантаження, лише Калінінград, Санкт-Петербург та Новоросійськ”. Далекосхідні порти нібито не згадуються.
Отже у спільноті радять укладати контракти з китайськими постачальниками «на умовах CIF/CFR». Тоді формально для перевізників власниками вантажу виступатимуть неросійські резиденти (до вивантаження в порту), що може бути додатковим захистом для ваших вантажів», – ведеться далі.
З іншого боку, пропускна спроможність залізничних магістралей до Далекого Сходу РФ лишається обмеженою, не дивлячись на зусилля з її розвитку в останні роки (БАМ, Транссиб). Із року в рік, особливо у високий сезон вугільних перевезень, тут виникають величезні затори і накопичуються сотні покинутих потягів.
Станом на середину лютого 2022 року, як писало видання «РБК», на мережі РЖД було покинуто майже 1600 поїздів, або понад 106 тис. завантажених та порожніх вагонів. Це становить близько 10% усього робочого парку. При цьому найбільш гостро проблема, за даними компанії Global Ports, стояла якраз щодо напрямків так званого Східного полігону.
За даними РЖД, оприлюдненими інформагентством «Інтерфакс», з початку березня переорієнтовано 2,3 млн т експортних поставок із західного напрямку на схід. Загалом же вантажовідправники подали заявки на додаткове вивезення по цьому маршруту 15 млн т.
Що стосується перевезень до Китаю, то ця країна продовжує застосовувати жорсткі заходи для унеможливлення поширення нових штамів коронавірусу. Тож пропускна спроможність обмежена, час від часу через це виникають затримки составів на прикордонних станціях, а у недалекому минулому навіть були випадки масового повернення контейнерів.
Азербайджан
РЖД та її клієнти шукають шляхи виходу де тільки можливо. Одним із таких нині став напрямок перевезень залізницею через Азербайджан. «Через російсько-азербайджанський прикордонний перехід Самур з початку березня відправили вже на 11% більше вантажу, ніж за аналогічний період минулого року, а обсяг нових заявок від клієнтів на цей напрямок зріс у 4 рази», – повідомили в РЖД.
Через Азербайджан російські перевізники мають вихід до портів Каспійського моря та Ірану.
Залізниці Азербайджану (як і сусідньої Грузії) досі не повідомляли щодо будь-яких санкцій по відношенню до ВАТ «РЖД». Отже продовжують співпрацювати з головним перевізником країни-агресора.
До речі, через Грузію та Азербайджан нині збільшується транзит і російських вантажівок, через перевірки та акції протесту на кордоні з ЄС.