Статті

Як змінилася Українська залізниця за 30 років Незалежності

Зміни, що відбулися у вітчизняному залізничному транспорті за минулі 30 років, є як негативні, так і позитивні. Видання Rail.insider спробувало об`єктивно проаналізувати, що сталося за цей чималий період часу, відколи Україна стала незалежною.

Найбільше, що сталося, це помітне скорочення обсягів перевезень вантажів. Нагадаємо, що до 1991 року в Україні не існувало власної залізничної адміністрації. Були 6 залізниць, що підпорядковувалися Міністерству шляхів сполучення СРСР.

 

Основні показники

Варто зауважити, що на долю українських залізниць припадало до 30% загального «союзного» обсягу перевезень вантажів. Сумарно в 1990 році вони перевезли понад 1 млрд т вантажів (!). На даний час Укрзалізниця перевозить трохи більше 300 млн т (за підсумками 2020 року).

Контрейлерний потяг “Ярослав” — один із проєктів Укрзалізниці щодо залучення додаткових перевезень до Евросоюзу

Втім, зміна обсягів роботи не відбувалася прямолінійно. У глибоко кризові 90-ті лише за п’ять років – з 1990-го по 1995-й – перевезення впали майже в тричі. Але потім слідували злети. Наприклад, в 2011 році українськими залізницями перевозилося в 1,5 рази більше вантажів, ніж сьогодні. Динаміка залежить, перш за все, від роботи вітчизняної економіки. Якщо рівень ВВП почне підвищуватися, як це відбувається зараз, то і навантаження на залізницю зростає.

Що стосується довжини колій, то вона залишилася практично незмінною з 1991 року – понад 21 тис. км (якщо не враховувати лінії на непідконтрольній території на Донецькій і Придніпровській залізницях). Однак, не дивлячись на це, інфраструктура залишається дуже розгалуженою і досить розвиненою, про що свідчать звіти міжнародних організацій щодо транзитного потенціалу України. Правда, останніми роками її стан суттєво погіршився через недофінансування. Вважається, що ремонтів потребують понад 30% колій.

Досить сумна картина складається з парком тягового рухомого складу. Якщо в 1991 році в України було сумарно понад 6 тис. локомотивів – 1910 електровозів і 4210 тепловозів – то до 2020 року парк тяги становив 3551 одиницю. З них тільки 2025 були придатними до експлуатації. Велика частина діючих локомотивів придбані ще за радянських часів.

Скоротився і вагонний парк. Однак зниження тут не настільки відчутно через велику кількість приватних вагонів. Вони з’явилися після лібералізації ринку в 2000-х роках. Після розпаду СРСР, Україні дісталося 18% від усього парку вантажних вагонів СРСР. Це 278 тис. одиниць рухомого складу. Стрімке падіння виробництва в перші роки Незалежності дозволило відставити більшу частину рухомого складу, за рахунок чого згодом вийшло істотно подовжити термін його експлуатації. На даний час в Україні близько 200 тис. вантажних вагонів, з який в робочому парку – майже 130 тис. Серед них приватного рухомого складу вже більше, ніж вагонів Укрзалізниці.

Скоротилася також кількість залізничників. Якщо раніше колектив Укрзалізниці нараховував понад 380 тис. працівників, то на теперішній час залишилося менше 250 тис. Правда, тут картина неоднозначна. На світанку Незалежності до складу УЗ входили так звані «ОРСи» (відділи робітничого постачання). Наразі їх немає, натомість до складу Укрзалізниці увійшли локомотиворемонтні підприємства.

Дивлячись на основні показники, може здатися, що все вкрай погано. Але це зовсім не так. За минулі три десятиліття у галузі відбулося чимало позитивних змін і подій.

 

Досягнення і реалізовані проєкти

Одним з головних досягнень можна вважати масштабну електрифікацію залізниць. Перша така державна програма була прийнята ще в 1994 році. Всього ж уже в Незалежній Україні було електрифіковано понад 1 тис. км. В результаті частка електрифікованих ліній досягла 47%. Це поки ще менше, ніж в європейських країнах, але є плани по продовженню робіт. Крім того, не може не радувати, що вантажообіг по електрифікованих лініях досягає 90%. Це дозволяє знизити витрати на паливо і скоротити викиди в атмосферу.

Чималим змінам за минулі десятиліття піддалися і залізничні колії. Так, зважаючи на брак в Україні необхідної деревини, шпали за період Незалежності практично повсюдно замінені на залізобетонні. Вони значно більш довговічні та екологічно чисті, оскільки їх не треба просочувати креозотом.

Істотно зросла протяжність ліній на безстикових рейках. Такі колії ще називають «оксамитовими». Україна завжди була однією з передових щодо впровадження цієї прогресивної технології. У 1995 році частка таких колій в нашій державі уже сягала 46%. До 2020 року зварні рейки встановлені на 78% головних колій. «Оксамитова» колія знижує знос коліс і витрати енергоресурсів на тягу поїздів. Крім того, підвищується комфортність пасажирських перевезень. На деяких ділянках характерний стукіт коліс пішов в минуле.

Якщо говорити про пасажирський рух, то тут сталося чимало змін. В першу чергу, це поширення денних поїздів. Перший подібний експрес був запущений за маршрутом Київ – Харків у 2002 році. Потім, до 2012 року з’явилися електропоїзди, які розраховані на рух зі швидкістю 160 км/год. Частина цього рухомого складу виготовлена в Україні. Це сталося вперше в історії нашої країни.

Перший пасажирський вагон українського виробництва

В цілому, вітчизняними машинобудівниками в різні роки були розроблені й виготовлені чимало зразків рухомого складу – електровози, тепловози, електропоїзди, дизель-поїзди, вагони.

Було запропоновано чимало технічних новацій, проте мало що з новинок пішло в масове серійне виробництво.

Певну еволюцію пройшло вагонобудування, яке розвинене в Україні. Вітчизняні заводи розробили десятки нових зразків рухомого складу. Наприклад, сучасні зерновози зі збільшеним об’ємом кузова вже знайшли визнання на ринку перевезень і стрімко витісняють старі вагони-хопери радянських часів.

Нововведення міцно закріпилися в сфері управління перевезеннями і комерційного господарства. Тут розроблені і впроваджені системи автоматизації, зокрема, головна – АСК УЗ ВП-Є. Запроваджено електронний документообіг. Варто відзначити, що в цій сфері Укрзалізниця була однією з передових на пострадянському просторі.

Знаковими проєктами, реалізованими за роки Незалежності, стали кардинальна реконструкція вокзалу станції Київ-Пасажирський (2001 рік), запуск поїзда комбінованого транспорту «Вікінг» (2003 рік), будівництво Дарницького мосту (рух запущено в 2010 році) і двоколійного Бескидського тунелю (відкритий у 2018 році).

Можна ще перерахувати чимало подій, які відбулися за ці роки і які не завжди помітні через призму труднощів поточного дня.

До 30-річчя Незалежності України залізничний транспорт нашої країни, не дивлячись ні на що, підійшов одним з провідних в світі за протяжністю колій і обсягами вантажної роботи. І хочеться сподіватися, що його потенціал буде максимально реалізований у наступні роки.