Статті

Автоматизація комерційної роботи Укрзалізниці – історія, сьогодення та перспективи

Олег Солтисюк, президент НВФ «ТМСофт»

 

За майже 20 років на залізничному транспорті України впроваджено ряд IT-систем. Вони дозволяють прискорити оформлення перевізних документів, усунути людський фактор та скоротити простій вагонів. У цій статті, яка не претендує на детальний аналіз стану автоматизації комерційної роботи, перераховані найбільш визначні кроки, що були здійснені за безпосередньої участі «ТМСофт» в цьому напрямку. Крім того, зроблена спроба окреслити проблеми, що існують на поточний момент.

 

Комерційна робота залізничного транспорту характеризується інтенсивністю комунікацій з клієнтами та значною кількістю документів, що при цьому обробляються. Технологічні процеси необхідно виконувати досить швидко. Все це обумовлює високі вимоги до програмного забезпечення. В свою чергу, динамічний розвиток транспортних технологій вимагає виконання розробки у стислі строки, з постійною та безупинною модернізацією.

 

Точка відліку – перевізні документи

Такими паперовими накладними користувалися в Україні до впровадження автоматизації

Першим і в той же час визначальним кроком була розробка та впровадження у 2004 році програмного забезпечення для автоматизованого формування та обробки електронних даних перевізних документів. Встановлення на усіх вантажних станціях відповідних АРМ товарного касира (АРМ – «автоматизоване робоче місце») поклало кінець ері «ручних» розрахунків тарифів, контролів обмежень перевезень за даними паперових журналів та численної кількості інших рутинних робіт.

Подальшим визначним кроком автоматизації цього напрямку було створення у 2011 році системи обробки перевізних документів на вхідних прикордонних станціях. На них були встановлені АРМ ТВК-Кордон.

Значні доопрацювання програмного забезпечення, пов’язаного з формуванням та обробкою перевізних документів, здійснені у 2012–2013 роках у зв’язку з запровадженням нових технологій роботи ДП «Український транспортно-логістичний центр» (ДП «УТЛЦ»). Згодом суттєві роботи були проведені при появі нових форм накладних СМГС та ЦІМ/СМГС – у 2015 та 2019 роках відповідно.

 

Допомога фахівцям

Наступним визначальним кроком стало впровадження у 2006 році програмного забезпечення для обліку роботи під’їзних колій. Для цього на всіх станціях Укрзалізниці були встановлені АРМ прийомоздавальника.

Вони забезпечили автоматизацію робіт, пов’язаних з обліком подавання/забирання вагонів на місця навантаження/вивантаження та нарахуванням пов’язаних з цим платежів. При цьому використовується інформація з розробленої в той же час автоматизованої системи паспортизації, експлуатації, контролю під’їзних колій промислових підприємств (АС ПЗПК).

Для централізації обробки первинних документів комерційної роботи у 2010 році розроблено програмне забезпечення для введення та коригування даних. Процес ознаменувався встановленням у розрахункових підрозділах залізниць АРМ ЄТехПД. Свій подальший розвиток ця система отримала у 2013 році. Тоді її доповнили функцією обробки документів щодо транзитних вантажів.

Для контролю наявності конвенційних заборон у 2008 році розроблено, а у 2010 та 2019 роках доповнено новими функціями систему управління вантажними перевезеннями АСК ВП УЗ-Є. Відповідна підсистема АС КЗО виявляє обмеження при оформленні перевізних документів та прийманні вантажів, в тому числі з іноземних залізниць.

 

Електронний документообіг

Час вимагав покращення комунікацій Укрзалізниці з клієнтами. Тож у комерційній роботі почали запроваджувати електронний документообіг.

Для цього у 2011 році розроблена автоматизована система АС Клієнт-УЗ. Того ж року з її допомогою оформлений перший електронний перевізний документ.

У 2013 році розроблено програмне забезпечення для оформлення електронних відомостей плати форм ГУ-46, ГУ-46а, накопичувальних карток ФДУ-92. Ці документи клієнти отримали можливість оформляти не виходячи з офісу, через інтернет.

Передача вагонів АТ «Укрзалізниця» в управління ДП «УТЛЦ» обумовила потребу у програмному забезпеченні для керування цим парком рухомого складу. Воно було розроблено у стислі строки і у подальшому постійно вдосконалювалося.

Хочеться окремо сказати про автоматизовану систему управління пересилкою порожніх вагонів АС УППВ, експлуатація якої стартувала у 2016 році. Вона надає користувачам інформацію про наявність «порожняку» на станціях і у складі поїздів, дозволяє виконати розподіл під навантаження за певними критеріями.

Договірна робота завжди була трудомісткою складовою комерційної діяльності. Тож, у 2018 році терміново (з урахуванням потреби укладання нових угод) розроблено відповідне програмне забезпечення. Воно дозволило автоматизувати та скоротити час на оформлення клієнтами електронних проєктів договорів. Згодом у 2019 році розроблено програмне забезпечення для укладання електронних договорів. Його застосували на практиці у 2020 році. Подальша цифровізація була пов’язана із запровадженням електронних актів наданих послуг та актів звірки взаємних розрахунків між клієнтами та УЗ, електронних дозволів на використання кодів платників тощо.

Варто згадати і про останні розробки – у 2019–2020 роках – програмного забезпечення для оформлення перевезень з узгодженими строками та обсягами на умовах електронних аукціонів «Prozorro.Продажі».

І це далеко не повний перелік систем, що були запроваджені та експлуатуються до сьогодні.

 

Перспективні ITрозробки та їхній стан

Незважаючи на досягнення, автоматизація комерційного господарства не втрачає актуальності. Численні розробки чекають на свій час.

На сьогодні не повною мірою автоматизовано роботи, пов’язані з виконанням умов договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом. Зокрема, не розроблено програмне забезпечення для аналізу виконання умов договору, нарахування платежів та штрафів.

Крім того, відсутня можливість автоматизованого оформлення засобами АСК ВП УЗ-Є та АС Клієнт-УЗ електронних зведених відомостей, передбачених умовами договору. Не завершено і, на поточний час, відкладено розробку програмного забезпечення для нарахування плати за додатковий час використання вагонів за межами України.

Вкрай повільно просуваються роботи щодо систем, пов’язаних із впровадженням приватної тяги. За напрямками оформлення перевізних документів та нарахування провізних платежів розробки взагалі ще не починалися. У той же час, на мою думку, є цікавою та перспективною автоматизація процесу організації таких перевезень, основана на базі електронного документообігу між замовниками перевезень, власниками локомотивів та Укрзалізницею. Наскільки мені відомо, роботи у цьому напрямку також не ведуться.

Питання, пов’язані з автоматизацією планування перевезень, завжди були в Укрзалізниці злободенними. Програмні засоби щодо цього викликали невдоволення, як клієнтів, так і працівників самої Укрзалізниці. З цієї причини постійно проводився пошук нових підходів. Останньою спробою була розробка наприкінці 2020 – на початку 2021 року програмних засобів для планування перевезень за електронними замовленнями клієнтів. Система мала забезпечити постійний зворотній зв’язок з клієнтами у процесі узгодження та виконання перевезень. Розробка досягла певного успіху і у березні 2021 року почалося експериментальне тестування базових модулів. Однак, нині роботи зупинено через відсутність фінансування.

Потребує подальшого розвитку програмне забезпечення для взаємодії з клієнтами із застосуванням електронного документообігу. Зокрема, на мою думку, як для Укрзалізниці, так і для її клієнтів, становить інтерес оформлення електронних договорів та інших документів, пов’язаних з роботою на під’їзних коліях.

Окрім того, не втрачає актуальності діджиталізація оформлення дозволів на перевезення вантажів на особливих умовах. Автоматизація означених робіт значно прискорить їх виконання та надасть додаткової зручності учасникам процесу.

Можна ще довго наводити приклади, але, я думаю, що описаного достатньо, аби зрозуміти загальні тенденції. На жаль, змушений констатувати, що останнім часом темпи виконання робіт з автоматизації комерційної роботи значно сповільнилися. На окремих напрямках, складається таке враження, що вони взагалі припинилися.

Завершуючи статтю, я все ж таки хочу висловити сподівання, що ситуація зміниться на краще, і багато нових корисних розробок побачать світ.

 

Читайте також