У Мінінфраструктури оприлюднили перелік проблем та завдань для забезпечення інноваційного розвитку транспортних технологій

У Міністерстві інфраструктури назвали перелік проблем, вирішення яких передбачає інноваційний розвиток транспортних технологій. Про це йдеться у Transition book, представленій на офіційному сайті відомства.

Зокрема, серед проблем у міністерстві відзначають:

брак фінансування транспортної галузі та недосконала фіскальна політика, що призводить до відпливу коштів з підприємств транспортної галузі;
відсутність критеріїв та практичного досвіду визначення пріоритетів розвитку транспортної інфраструктури, недостатній рівень фінансування розвитку об’єктів транспортної інфраструктури для забезпечення сталого зростання обсягу перевезень територією України;
низький рівень управління ресурсами та недостатність заходів щодо стабільного розвитку підприємств транспортної галузі;
високий рівень зношеності основних фондів (ступінь зносу основних засобів підприємств транспорту та складського господарства у 2014 році — 97,9%), недостатня кількість рухомого складу, а також неефективний механізм стимулювання його оновлення;
недостатній рівень та невідповідність глибин в окремих морських портах та ділянках внутрішніх водних шляхів паспортним характеристикам;
недосконалість механізму законодавчого врегулювання питання відведення земельних ділянок для будівництва та експлуатації об’єктів транспортної інфраструктури та технологічних обмежень для забудови прилеглої території, у тому числі використання підприємствами та організаціями транспорту земельних ділянок без оформлення права користування ними відповідно до вимог законодавства;
недосконале валютне регулювання в частині необхідності продажу більшої частини валютного виторгу; податкової політики в частині застосування податку на додану вартість до імпортованих транспортних засобів, спеціалізованої наземної техніки, а також їхніх агрегатів та запчастин;
недосконалі процедури публічних закупівель;
неефективне нормативно-правове регулювання залучення інвестицій у транспортну галузь, у тому числі приватних та в рамках державно-приватного партнерства, що призводить до скорочення приватних інвестицій, та обмеженість інструментів для приватного інвестування в об’єкти інфраструктури;
відсутність механізму компенсації інвестицій у стратегічні об’єкти транспорту;
відсутність прозорої системи обліку транспортних витрат та дієвого механізму контролю надання та використання коштів, передбачених для проведення ремонту, реконструкції та будівництва транспортної інфраструктури;
технологічне відставання транспорту та інфраструктури, низький рівень впровадження сучасних технологій та реалізації інноваційної політики в транспортну галузь;
невідповідність системи освіти у сфері транспорту й професійної підготовки фахівців сучасним інноваційним викликам, зокрема: 1) нездатність нинішньої системи освіти та підготовки фахівців забезпечити інноваційний розвиток транспортної галузі; 2) невизначеність національних стандартів професійних компетенцій фахівців транспортної галузі, недосконала система їхньої підготовки та перепідготовки, а також невизнання державами — членами ЄС виданих вітчизняними навчальними закладами документів про освіту (індивідуальних ліцензій та сертифікатів).

Водночас Transition book надає перелік завдань, які необхідно вирішити для розв’язання вищезазначених проблем:

запровадження механізму стимулювання поетапної модернізації та розвитку транспортної інфраструктури, оновлення транспортних засобів для потреб галузі, зокрема удосконалення системи управління розвитком транспортної інфраструктури та виконання плану розвитку транспортної мережі на основі національної транспортної моделі;
запровадження дієвого механізму оподаткування для залучення приватного капіталу в розвиток: 1) залізничного транспорту, зокрема стимулювання оновлення тягового та іншого рухомого складу; 2) внутрішнього водного транспорту, зокрема стимулювання оновлення флоту та підтримки довгострокових інвестицій в оновлення та будівництво річкових суден; 3) авіаційного транспорту, зокрема реалізації стратегічних проектів в авіації, модернізації та розвитку інфраструктури аеропортів та провайдера аеронавігаційних послуг України, у тому числі запровадження новітніх технологій віддаленого аеродромно-диспетчерського обслуговування (remote control tower) регіональних аеропортів з малими обсягами перевезень;
удосконалення на законодавчому рівні механізму використання державно-приватного партнерства під час реалізації проєктів із розбудови транспортної інфраструктури;
розроблення та виконання програми (плану заходів) оновлення залізничного рухомого складу, у тому числі для високошвидкісних пасажирських та мультимодальних вантажних перевезень;
впровадження вимог Хартії Якості міжнародних автомобільних вантажних перевезень у системі багатосторонньої квоти Європейської комісії міністрів транспорту, ухваленої міністрами транспорту країн — членів Міжнародного транспортного форуму 28 травня 2015 р. у м. Лейпцигу;
удосконалення законодавства з метою розвитку морських торговельних портів, перехід до європейської моделі управління “порт-лендлорд”;
визначення стабільних джерел фінансування для обслуговування та експлуатації судноплавних шлюзів;
удосконалення фінансової моделі підтримки розвитку авіаційної інфраструктури та реалізації регіональними аеропортами стратегічних проєктів, у тому числі через державно-приватне партнерство та комплексні міжнародні програми з пільговими умовами фінансування;
удосконалення процедури валютного регулювання для підприємств цивільної авіації з метою зменшення собівартості їх послуг та підвищення конкурентоспроможності на міжнародних ринках авіаперевезень;
правове врегулювання питання використання безпілотних літальних апаратів у повітряному просторі України та особливо — в районі аеропортів та аеродромів цивільної авіації;
упорядкування правових, експлуатаційних та фінансових відносин між власниками аеродромів та їхніми фактичними експлуатантами, у тому числі в межах проєктів державно-приватного партнерства;
перехід до планового та стабільного фінансування будівництва та утримання автомобільних доріг у середньо- та довгостроковій перспективі;
удосконалення законодавства щодо вироблення спрощеного механізму вилучення та викупу земельних ділянок для розвитку транспортної інфраструктури, передачі земель в концесію для будівництва автомобільних доріг та оформлення підприємствам та організаціям транспорту земельних ділянок у користування;
удосконалення законодавства та економічного механізму сприяння локалізації найкращих інноваційних технологій будівництва транспортної інфраструктури, виробництва та оновлення рухомого складу на базі вітчизняних підприємств, зокрема стимулювання розвитку їхньої зовнішньоекономічної діяльності шляхом встановлення митних пільг;
створення сучасної інфраструктури зв’язку, навігації та спостереження України для організації повітряного руху з урахуванням завдань України як члена Євроконтролю;
впровадження системи електронного документообігу під час здійснення авіаційних вантажних перевезень, у тому числі поширення найкращого досвіду впровадження такої системи під час здійснення морських вантажних перевезень;
запровадження технологій електронного керування всіма етапами логістичного ланцюга для авіаційних вантажних перевезень та пошти відповідно до всесвітньої програми “IATA-FIATA Air Cargo Program”;
забезпечення ефективного використання коштів та запобігання корупції під час реалізації проєктів розвитку транспортної галузі, а саме: 1) вироблення прозорого механізму визначення пріоритетів публічних закупівель, їхньої обґрунтованої технічної та економічної доцільності, аналізу витрат і доходів; 2) впровадження довгострокового фінансового планування реалізації інфраструктурних проєктів у транспортній галузі відповідно до стратегічних пріоритетів, строку реалізації та життєвого циклу об’єктів транспорту з пріоритизацією проєктів, що пов’язані з мережею TEN-T; 3) створення уніфікованої (єдиної) системи координації, планування, залучення та моніторингу міжнародної допомоги для ефективного розподілу інвестицій за пріоритетами розвитку транспортної галузі; 4) впровадження системи оприлюднення фінансової та операційної інформації про діяльність державних підприємств, забезпечення прозорості їхніх фінансових потоків; 5) надання права громадськості на здійснення контролю за якістю виконання робіт та цільовим використанням коштів; 6) розроблення та впровадження механізму заохочення та компенсації інвестицій в стратегічні інвестиційні та інноваційні проєкти; 7) розробка механізму залучення та локалізації найкращих світових технологій у транспортну галузь та галузь транспортного будівництва;
забезпечення комплексного інноваційного розвитку транспорту, зокрема шляхом реалізації державної стратегії (цільового підходу) інноваційної діяльності і розвитку та інвестиційних проєктів у транспортній галузі, передбачивши при цьому можливе створення Інноваційного фонду транспорту, та взаємозв’язок цілей і ресурсів за допомогою відповідних планів та програм діяльності і розвитку: 1) автомобільних доріг; 2) автомобільного транспорту; 3) мультимодальних перевезень; 4)високошвидкісного залізничного руху; 5) внутрішнього водного транспорту; 6) аеропортів авіації загального призначення; 7) цифрових транспортних коридорів та електронної логістики; 8) оновлення рухомого складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту; 9) оновлення міського транспорту з переважним переходом на електротранспорт; 10) електротранспорту; 11) безпеки залізничного та дорожнього руху, польотів та судноплавства;
створення умов для впровадження інтегрованих інформаційних систем для пасажирів та вантажовласників, а саме: впровадження новітніх технологій та інформаційного супроводу перевезень, зокрема шляхом створення єдиної інформаційної системи технологічної взаємодії різних видів транспорту (залізничного, водного, автомобільного, авіаційного), вантажовласників, експедиторів та державних органів контролю на транспорті та в пунктах пропуску; впровадження інноваційних рішень та найкращих світових практик, зокрема спільного митного та прикордонного контролю, під час проведення митних та інших контрольних процедур у разі здійснення перевезень, а також інтеграція систем обміну інформацією між прикордонною та митними службами та перевізниками для прискорення проходження процедур контролю; спрощення формальностей та удосконалення технологій обробки вантажів в логістичних терміналах, аеропортах та портах України; стимулювання впровадження інноваційних технологій (смарт-інфраструктури та смарт-мобільності) та інтелектуальних транспортних систем; поширення використання “хмарних” технологій зберігання даних, віртуалізації, центрів обробки даних тощо; підвищення пропускної спроможності дорожньої мережі шляхом впровадження інтелектуальних транспортних систем; впровадження систем автоматизованого контролю збереження вантажів під час транспортування всіма видами транспорту; створення умов для розвитку транспортно-логістичної діяльності та конкурентоспроможних ЗРL — 5РL – провайдерів;
підтримка та практичне впровадження результатів досліджень у транспортній галузі, у тому числі шляхом розвитку вітчизняних наукових шкіл та міжнародного науково-технічного співробітництва, зокрема: впровадження інноваційних освітніх програм професійної підготовки та перепідготовки персоналу для транспортної галузі, у тому числі шляхом дуальної освіти, виконання спільних програм закладів освіти, органів державного управління, бізнес-структур та громадських організацій та співпраці з міжнародними структурами; виконання програм зміцнення потенціалу органів виконавчої влади шляхом підвищення професійного потенціалу та продуктивності праці (система підготовки та розвитку персоналу); забезпечення діалогу та проведення регулярних консультацій між науково-дослідницькими організаціями, фінансовими установами, підприємствами та органами виконавчої влади; забезпечення розвитку науково-дослідного та інноваційного партнерства з ЄС, США, Китаєм та іншими країнами (програми ОЕСD, Horizon, Erasmus тощо), в тому числі заходи щодо поліпшення суверенного рейтингу OECD для України з метою зменшення вартості міжнародного експортно-кредитного фінансування транспортної галузі та її підприємств; затвердження професійних стандартів спеціалістів транспортної галузі; забезпечення розвитку авіаційних закладів освіти та навчальних центрів з підготовки льотного складу; впровадження системи підтвердження професійної компетентності водіїв та персоналу автомобільного транспорту відповідно до європейських практик; спрощення і підвищення ефективності системи дипломування українських спеціалістів, забезпечення дотримання міжнародних стандартів підготовки та оцінки кваліфікації, зокрема шляхом укладення угод про визнання дипломів моряків України з іншими країнами.