Якби Укрзалізниця почала експортувати брухт, як планувала, то неодмінно б зіткнулася з деякими нюансами. Про це йдеться в аналітичній статті gmk.center, повідомляє RAIL.insider.
Серед труднощів, які би спіткали Підприємство аналітики відзначають наступні:
- Ціна має бути нижчою за ринкову. В іншому разі попит з боку європейських споживачів на український брухт зовсім не очевидний. Усі останні роки Євросоюз є нетто-експортером брухту (у 2023 р. – 18,5 млн т).
- Укрзалізниця не має потрібних компетенцій і технічних можливостей для переробки (сортування, очищення тощо) брухту до потрібного замовнику стану. Брухт УЗ розкиданий по багатьох майданчиках у різних регіонах країни. Його накопичення та обробка вимагають додаткових вкладень. Вартість збору та переробки мбрухту відповідно до вимог стандартів у середньому становить 3-4 тис. грн за тонну.
- УЗ не може швидко відвантажувати брухт після підписання контракту. Як показує практика українських аукціонів, з моменту його проведення і до відвантаження проходить 4-6 місяців. За цей час ринкові ціни на сировину істотно змінюються.
- Механізм прийняття рішень про експорт створює організаційні ризики.Прямий експорт брухту може стати для «Укрзалізниці» досить важкою процедурою в організаційному, технічному та фінансовому сенсах. Водночас «Укрзалізниця» для цілей перероблювання брухту може залучити сторонні компанії.
Аналітики відзначають, що Укрзалізниця планувала відправляти на експорт до 25-30% від обсягу своїх запасів брухту. Цей плаваючий показник, на початок 2023 року становив 184 тис. т, тобто на експорт держкомпанія хотіла спрямувати приблизно 46-55 тис. т.
Нагадаємо, що минулого року АТ «Укрзалізниця» планувала звільнитися від зобов’язання реалізовувати брухт через систему «Прозорро.Продажі» і самостійно його експортувати без сплати експортного мита. Утім Кабмін заборонив УЗ продавати брухт в обхід системи «Прозорро», вважаючи, що це створить корупційні ризики.
