Пасажирський електровоз ЧС4-102 Укрзалізниці
Новини, Укрзалізниця

Олексій Балеста: Міністерство сформувало зрозумілий план розвитку залізничної галузі

Заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Олексій Балеста розповів про те, що відомству вдалося зробити останнім часом для розвитку залізничної галузі. Також міністерство сформувало зрозумілий план подальших дій. Про це посадовець написав на своїй сторінці у Facebook, інформує RAIL.insider.

«Є періоди, коли важливо зупинитися та підбити певні підсумки. Останній рік був дуже насиченим і, мабуть, зараз настав час сказати кілька слів про деякі речі, які вдалося зробити, і про те, що має відбутися далі», — уточнив Олексій Балеста.

Індексація тарифів на перевезення вантажів залізницею

Заступник міністра зауважив, що відомство зробило усе можливе, аби не було шокуючого удару для бізнесу, особливо у зимовий період 2025–2026 років. Підтримка залізниці за 2025–2026 роки сягнула рекордних понад 35 млрд грн (без урахування десятків мільярдів запозичень, підтриманих держгарантіями України).

«І це винятково силами і рішеннями уряду. Залізниця ніколи не мала такої держпідтримку СУКУПНО за всі роки незалежності України!» — акцентував Олексій Балеста.

Він додав, що індексація тарифів — це передусім можливість почати системну роботу над підвищенням заробітних плат залізничників. Зокрема, першим кроком стане підвищення з 1 вересня.

«Далі, що надзвичайно важливо, покращення фінансового забезпечення залізничників має бути системним і прогнозованим. І це найголовніше, бо інакше втрати для галузі можуть стати безповоротні», — уточнив посадовець.

Співпраця з міжнародними партнерами

«Якщо озирнутися назад, то найбільшим досягненням для мене став навіть не окремий Закон чи рішення, а довіра. Більш ніж пів року пішло на те, щоб вибудувати довіру з Європейською Комісією, міжнародними фінансовими інституціями та партнерами. Спочатку було зневірення, потім — зацікавленість, далі — здоровий скептицизм. А вже після цього — виконання одного за одним тих пунктів, які ми разом погоджували», — наголосив Олексій Балеста.

Йдеться про різноманітні рішення: «від старту системних реформ, як-от експериментальне держзамовлення на пасажирські перевезення, нового закону, який став третім законом в історії країни про залізницю, до важких політичних рішень, на кшталт індексації (тут варто не забувати і про повноцінну уніфікацію для порожніх вагонів) чи динамічного ціноутворення у пасажирському сегменті».

План реформ залізничної галузі

Головним Олексій Балеста вважає напрацювання плану реформ галузі.

«План, який ми розробили, вже занесений як індикатор Ukraine Facility та вже проходить погодження органами влади. Дуже сподіваюся, що він буде якнайшвидше затверджений урядом, адже це вже не про окремих людей. Це про напрямок, яким має рухатися українська залізниця, зокрема і до наближення конституційної цілі — повноцінного членства України в ЄС. Бізнес також знайде у ньому відображення своїх стратегічних запитів», — пояснив заступник міністра.

Реалізація держполітики у сфері залізничного транспорту

Олексій Балеста нагадав, що у 2012 році був ухвалений Закон про корпоратизацію Укрзалізниці.

«Абсолютно вірне стратегічне рішення, але тоді було ліквідовано Державну адміністрацію залізничного транспорту, і на мою думку, саме тоді був втрачений момент створення сильного центрального органу виконавчої влади, який би реалізовував державну політику у сфері залізничного транспорту», — зазначив він.

Посадовець уточнив, що наразі ці функції виконує переважно Мінрозвитку, а окремі повноваження має Укрзалізниця.

«Але коли реалізацією політики займається команда з 12 людей у Мінрозвитку, важко говорити про повноцінну інституційну спроможність. Саме тому Закон про безпеку та інтероперабельність відкриває можливість створити такий орган. Ми знайшли концепцію, яка потребує мінімального фінансування вже у 2027 році», — акцентував заступник міністра.

Олексій Балеста подякував співробітникам міністерства, які наразі опікуються залізничною галуззю. Згадав, що спочатку команді було непросто знайти спільну мову, проте згодом ситуація покращилася: «Чесно кажучи, спочатку нам було непросто. Ми не завжди знаходили спільну мову. Я розумів, що часу мало, і тому завжди всіх пушив. Ми сперечалися, іноді сварилися, притиралися один до одного. Але саме ці люди сьогодні тримають залізничний напрямок у Міністерстві. І вони справжні професіонали. Дякую кожному з ВАС особисто».

Державне замовлення на пасажирські перевезення

Посадовець розповів, що правова можливість для реалізації держзамовлення на пасажирські перевезення існувала багато років, але за весь час незалежності ніхто її так і не реалізував. Це було зроблено за логікою європейської моделі Public Service Obligation, де замовляються конкретні поїзди.

«Але тут основне, що нам вдалося, найважливіше — перевернути саму дискусію. Замість постійної суперечки про індексацію почати говорити про те, що суспільно важливі пасажирські перевезення мають фінансуватися державою як важлива та критична послуга для людей. І це спрацювало. Згодом багато хто почав говорити саме цією логікою», — акцентував Олексій Балеста.

Тож наступним кроком має стати Закон про PSO.

«Нам вдалося внести його до індикаторів Ukraine Facility на заміну іншого кроку. Це мінімум, на який погодилася Європейська Комісія, і це абсолютно реалістичне завдання у 2026–2027 роках», — вважає заступник міністра.

Згадав він і про співпрацю з Міністерством оборони та Brave1 задля забезпечення руху та безпеки пасажирів. Адже без цього вже могло б не бути залізничного сполучення із Запоріжжям, Сумами, Харковом чи Кривим Рогом.

«Напевно, найголовніший підсумок цього періоду — це не окремі рішення, а план. За цей час нам вдалося сформувати зрозумілий план того, що потрібно робити далі. Держава має працювати саме так, не дивлячись на зміни. Робота не повинна щоразу починатися з чистого аркуша», — підсумував Олексій Балеста.

Раніше Олексій Балеста розповідав про пріоритети та плани у залізничній галузі на 2026 рік.

Підписуйтесь на RAIL.insider у Viber і Telegram — тут найактуальніші новини, відео та події залізничної галузі.



Читайте також