Сергій Куюн: Подоланням кризи блокування кордонів стало збільшення перевезень пального залізницею

Румунські та польські аграрії блокують в’їзд вантажних авто до України. Як вплинуть такі блокування на постачання пального в Україну, зокрема для Укрзалізниці?

Імпорт автотранспортом — це новий потужний канал, який був побудований у 2022 році після втрати 100% традиційних джерел постачання пального. Парк бензовозів збільшився за 2 роки понад як у 4 рази та наразі нараховує понад 6000 одиниць. В окремі періоди імпорт автотранспортом сягав 50% (у 2021 році таких постачань взагалі не було). Відповідно  блокування автошляхів має негативний вплив на ринок. Наприклад, страйк польських перевізників призвів до дефіциту скрапленого газу восени 2023 року й зростання цін на 30%.  

Чи спостерігається переорієнтування перевезень пального з автотранспорту на залізницю у зв’язку зблокуванням кордонів?

Одним зі шляхів подолання цієї кризи стало збільшення залізничних перевезень. При тому не тільки скрапленого газу, але й дизельного пального 

Чи справляється з цими перевезеннями УЗ? Як побудована логістика\чи вистачає спеціалізованих цистерн тощо?

Проблематика роботи із залізницею скоріш полягає у необхідності використання нафтобаз, що є небезпечним з точки зору обстрілів критичної інфраструктури, що тривають. Постачання бензовозом не потребує цієї ланки, пальне транспортується безпосередньо на АЗС. Крім того, невеличким мережам АЗС й трейдерам важко оперувати залізничними партіями (потреба у великих обігових коштах). Імпорт залізницею також потребує специфічних навичок персоналу, які є далеко не у всіх. Тому я не думаю, що найближчим часом імпорт  повністю перейде на залізницю. Я не чув, щоб хтось нарікав на нестачу цистерн. 

На Румунському напрямку пальне залізницею їде в Україну дуже повільно. З чим це пов’язано і яке розв’язання проблеми ви бачите?

Як свідчать опитування учасників ринку, проблема на румунському напрямку більш пов’язана із відсутністю чіткого графіка відвантажень у порті Констанца — найбільший пункт відправлення пального в Україну. Інших проблем з постачанням з Румунії ми не спостерігаємо.  

Нещодавно АТ «Укрзалізниця» уклало пряму угоду з  із виробником пального  Orlen Lietuva вартістю 9,13 млн доларів  через «Прозорро». Зазначена орієнтовна ціна дизельного пального — 825 доларів за тону на умовах FCA термінал Моцкава (Литва) без урахування акцизу, ПДВ та з прив’язкою до індексів Platts. Наскільки на Вашу думку ця угода була\ не була успішною? Чому?

Вважаю це цікавим досвідом, а ціну — ринковою. Але я переконаний, що найбільш вигідним та  надійним є закупівля на відкритому конкурентному ринку через проведення тендерів. Укрзалізниця напрацювала великий досвід, першою запровадила формульне ціноутворення на тендерах, хоча деякі питання все ж залишались. За умови подальшого вдосконалення закупівельник процедур, впевнений, що можна побудувати надійний механізм забезпечення пальним.   

 До повномасштабного вторгнення Україна експортувала пальне в основному з рф та білорусі. В 2022-му Україні довелося імпортувати пальне через інші країни, але все  здебільшого воно було російським. Адже  саме російське дизельне пальне змішували з “європейським”, не вказуючи країну походження ресурсу, і продавали нам.  У травні минулого року Уряд заборонив ввезення в Україну такого пального. Яка зараз ситуація з пальним взагалі? Чи закриває Україна свої потреби і, чи залишились якісь лазівки для російського пального?

У 2023 році була проведена гарна робота з вивчення шляхів потрапляння російського пального в Україну й задіяні ефективні механізми перешкоджання. За ініціативи Ради національної безпеки й оборони були внесені зміни у Митний кодекс, які надали митникам більші повноваження у частині вимоги документів про походження пального. Наразі це дозволяє прослідкувати весь шлях нафтопродуктів від виробника до кордону, що фактично унеможливлює постачання роспального. На окремі напрямки постачань, як то Туреччина, Болгарія, Молдова були накладені санкції у вигляді додаткових перевірок, що призвело до призупинення постачань з цих країн, які є активними покупцями російських обсягів.

Основна проблематика зберігається по постачаннях скрапленого газу, який не потрапив під санкції Євросоюзу й безперешкодно імпортується до Європи. Потім він міксується з європейським та  американським газом й отримує європейські документи. Наприкінці 2023 року Євросоюз додав скраплений газ до ембарго, але лишив деякі щілини. Робота українських профільних органів по боротьбі в цьому напрямку триває.