Думка

Володимир Даценко: Ремонт старої техніки Укрзалізниці необґрунтовано дорогий

Володимир Даценко, експерт “Ліги антитрасту”, екскерівник проєкту «Zалізниця без корупції», випускник та колишній співробітник УкрДАЗТ

Ремонт старої техніки Укрзалізниці необґрунтовано дорожчий, ніж модернізація сучасним обладнанням. Я вже писав, що ремонт двигунів для дизель-поїздів Д1 коштовшіший за двигуни Ferrari аналогічної потужності. І от ще одна яскрава історія, як Укрзалізниця “економить кошти” на ремонті старої техніки.

Цього разу УЗ вирішила замовити ремонт двох дизель-генераторів тепловоза 2ТЕ116 серії 1А-9ДГ. Ціна ремонту – 25,5 млн грн.

Роботи виконає ТОВ “Полтавський тепловозоремонтний завод”. Його конкурентом було ТОВ “ТД “Тепловозоремонтний завод”, яке дало довідку, що у випадку перемоги залучить в якості субпідрядника свого ж конкурента по тендеру. Адже на двох учасників тільки “Полтавський тепловозоремонтний завод” має атестат на право обслуговування і ремонту тепловозних дизелів.

Але важлива не стільки відсутність конкуренції і змова учасників, як ціна робіт. За 900 тис. доларів підрядник проведе часткову заміну деталей (колінвалу і кришок циліндрів) та підремонтує 30–40-річний радянський двигун до більш-менш робочого стану.

В підсумку УЗ отримає той самий старий дизель-генератор з ґарантією в 1,5 роки роботи.

Для розуміння наскільки це дорого варто поглянути на один із найдорожчих тепловозних дизель-генераторів з аналогічними характеристиками – американський Сaterpillar С175-16.

Дизель-генераторна установка Сaterpillar С175-16

Один із оснащених дизель-генератором Caterpillar локомотивів компанії Stadler, що був поставлений наприкінці 2021 року турецькій приватній компанії

Ці дизель-генератори швейцарська компанія Stadler встановлює на свої останні моделі локомотивів EuroLight і EURODUAL. І коштують вони близько 800–900 тис. доларів за одиницю.

Тобто за 1,6 млн доларів можна отримати пару найсучасніших ДГУ з терміном експлуатації 15–20 років. Натомість УЗ за колосальні кошти замовляє “реставрацію” старого двигуна, виготовленого ще в СРСР.

Ще років 10 тому обговорювалася недоцільність ремонту старої техніки і потреба модернізації з встановленням сучасного обладнання. Власне, всі, хто експлуатував радянські локомотиви, це вже давно зробили. Але Укрзалізниця продовжує стійко витрачати сотні мільйонів на підлатування і підтримку давно зношених вузлів і систем.

Не говорячи про те, що більшість цих робіт виконуються тільки на папері або силами самої ж УЗ.