Інтерв'ю

Юрій Кісєль: Контроль габаритно-вагових норм на автотранспорті буде посилений на початку жовтня

Голова Комітету з питань транспорту та інфраструктури Верховної Ради України Юрій Кісєль розповів виданню Rail.insider про нюанси законопроєктів щодо посилення габаритно-вагового контролю.

 

Поясніть, в чому різниця між ухваленими Верховною Радою в червні законодавчими актами щодо посилення габаритно-вагового контролю № 1534 та № 3743?

 Ухвалені Верховною Радою законопроєкти передбачають, в першу чергу, впровадження автоматичного габаритно-вагового контролю транспортних засобів та автоматичну фіксацію порушень. Передбачається, що це зменшить корупційні ризики та усуне вибіркове зважування транспортних засобів. Перший закон («Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю», №1534) уже підписаний президентом України. Він вдосконалює габаритно-ваговий контроль, встановлює права і обов’язки вантажовідправника та вантажоодержувача. Передбачаються вимоги до товарно-транспортної накладної, збільшується розмір штрафів за перевищення норм. Іншій законопроєкт («Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю», №3743) прийнятий парламентом у другому читанні та в цілому. Він вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Передбачається законодавчо закріпити можливість фіксації в автоматичному режимі порушень, пов’язаних з відсутністю дозволів на перевезення або документа про внесення плати за проїзд. Крім того, запроваджується відповідальність вантажовідправника, як першої ланки у перевезеннях. В цілому законопроєкти доповнюють один одного та покликані в комплексі покращити ефективність габаритно-вагового контролю.

В чому головна мета змін до законодавства? Чому ця тема настільки актуальна?

Головна мета – запобігти руйнуванню автомобільних доріг, зменшити витрати на їх утримання та ремонт, підвищити безпеку руху. В Україні реалізується державна програма «Велике будівництво», що стартувала за ініціативою президента України 1 березня 2020 року. На це спрямовуються значні кошти з державного бюджету, Державного фонду регіонального розвитку та місцевих бюджетів. Тож дороги не лише будуємо, а й захищаємо.

Чи правда, що закони стосуються, перш за все, транспортування зерна? Адже вони прийняті напередодні сезону масових перевезень урожаю.

Законодавчі ініціативи передбачають впровадження автоматичного габаритно-вагового контролю та фіксацію порушень, що не залежать від сезону та номенклатури вантажів.

Коли зміни почнуть діяти?

Законом №1534 передбачається, що він набирає чинності через три місяці з дня його опублікування. Інший документ (№ 3743) – з дня, наступного за днем його опублікування. Але не раніше, ніж попередній вказаний закон. Отже можна спрогнозувати, що обидва документи наберуть чинності на початку жовтня 2021 року.

Чи є складнощі у їх запровадженні і які саме?

При обговоренні в Комітеті з питань транспорту та інфраструктури Верховної Ради інформація щодо можливих ризиків при запровадженні від Мінінфраструктури та Укртрансбезпеки не надходила.

Чи планується у зв’язку з посиленням контролю розвивати контрейлерні залізничні перевезення (фури та напівпричепи на залізничних-платформах)?

Мультимодальні та інтермодальні перевезення вантажів займають в Україні не більше 0,5% транспортного ринку. За цим показником наша країна відстає від держав-членів ЄС та інших розвинутих держав світу у 20–30 разів. Розвиток контрейлерних залізничних перевезень передбачений Національною транспортною стратегією України на період до 2030 року. Досягти частки інтермодальних вантажів не нижче 10% від загального обсягу перевезень намічено у 2025 році, а 20% – у 2030-му. Виконання цього завдання залежить від дій та рішень як законодавчої та виконавчої гілок влади, так і безпосередніх учасників перевезень, насамперед АТ «Укрзалізниця». На сьогодні у Верховній Раді опрацьовується проєкт закону «Про мультимодальні перевезення» (№4258), поданий Кабінетом Міністрів. Він передбачає імплементацію відповідної євродирективи. Наразі цей законопроєкт готують до другого читання.

Читайте також