Інтерв'ю

Олег Солтисюк: Треба запобігти поверненню УЗ до ручного управління вантажними перевезеннями

На початку липня виповнилося 10 років з моменту, як в Укрзалізниці запрацювала автоматизована система з оформлення та обробки перевізних документів через мережу інтернет — «АС Клієнт УЗ». Проте сьогодні ситуація в сфері IT на залізниці непроста і подальше функціонування системи знаходиться під питанням. Про це виданню Rail.insider розповів один із розробників – президент науково-впроваджувальної фірми «ТМСофт» Олег Солтисюк.

 

«АС Клієнт УЗ» – це система, що нині забезпечує електронний документообіг між всіма відправниками вантажів та Укрзалізницею. Пам`ятаєте, з чого почалося її впровадження?

Так, перша електронна залізнична накладна була відправлена 10 років тому зі станції Запоріжжя-Ліве підприємством «Запоріжсталь». Це стало безпрецедентною подією в історії автоматизації вантажних перевезень не лише в Україні, а й у країнах СНД. Система дозволила формувати електронні дані перевізних документів та передавати їх в Автоматизовану систему керування вантажними перевезеннями (АСК ВП УЗ), а в подальшому накладати на них електронні підписи. Власне сервер «АС Клієнт УЗ» – це єдина точка входу в захищену автоматизовану систему Укрзалізниці. Її користувачі – всі клієнти, що здійснюють перевезення залізницею.

Якщо я правильно розумію, «АС Клієнт УЗ» стала частиною загальної системи «АСК УЗ ВП», що поступово впроваджувалася, починаючи з 2001 року. Ваша компанія також приймала участь в її розробці?

Так. Ми активно брали участь в розробках різних програм, що становлять єдину автоматизовану систему керування вантажними перевезеннями. Першою нашою розробкою для УЗ був «АРМ Товарного касира» (детальніше – в попередньому інтерв’ю). Але я хотів би зауважити, що ми працювали не самотужки – а в тісній співпраці з залізничниками. Маю на увазі, окрім ІТ-фахівців, працівників комерційного господарства та руховиків. Хотілося б відмітити і дуже важливу, провідну роль керівництва УЗ – без них нічого б не було.

Можу сказати, що ми вже тоді разом зробили ривок в IT для вітчизняної залізниці до таких висот, до яких лише нещодавно дійшли сусідні та близькі нам за рівнем економічного розвитку країни. Фактично ми були першими на пострадянському просторі з впровадження електронного перевізного документу та переходу на безпаперову технологію роботи у вантажних перевезеннях.

Які результати експлуатації перелічених систем за ці роки?

Автоматизація дозволила суттєво скоротити витрати АТ «Укрзалізниця», в тому числі, витрати на персонал. За наявною у нас інформацією, лише чисельність штату працівників зі здійснення вантажної та комерційної роботи (товарні касири, робітники технологічних центрів з обробки перевізних документів і т. ін.) було скорочено з 18 тис. до 4 тис. Введення електронного документообігу в рамках автоматизованих систем дозволило обмінюватися даними про поїзди з іншими країнами СНД. Це, в свою чергу, позитивно відбивалося на міжнародних і транзитних перевезеннях. До того ж впровадження IT-систем зробило транспортування залізницею більш клієнтоорієнтованим. Наприклад, у системі «АС Клієнт УЗ» від початку передбачений електронний кабінет вантажовідправника, в якому він може виконувати основні функції керування своїми перевезеннями. Це також дозволило суттєво скоротити штат працівників у клієнтів.

Яка зараз ситуація з впровадженням IT-технологій на залізниці?

Уже більше трьох років сфера практично стоїть на місці. Немає ні інвестицій, ні розвитку. Розробники розходяться. А нові команди, які приходять, не розуміють специфіки і масштабів залізничного транспорту. Як наслідок, дуже високий ризик розвалу IT-системи на залізниці. А це загрожує колапсом. Це гірше, ніж навіть затримки з поставками дизпалива для тепловозів, на мою думку. На жаль, керівники цього не розуміють.

Якщо найближчим часом ситуація не налагодиться, то з великою часткою імовірності наша компанія може піти від залізниці. Так, нам хотілося б продовжити співпрацю, але на нормальних умовах. Адже затримки з укладанням договорів на надання послуг та їх оплатою, що доходять до півроку, роблять непосильним завданням утримання колективу нашої компанії.

У середньому чисельність працівників, які задіяні в роботах для УЗ, складає 35 людей. Зараз ми вже вимушені скорочувати штат. Ви ж розумієте, що втримати людей без фінансування, особливо в сфері IT, де високий ринковий рівень зарплат, неможливо.

Ще одне актуальне питання – тиск з боку правоохоронних органів. Уже два роки ми судимося з податковою інспекцією. Нам інкримінують використання працівників у формі ФОП для розробки програм. Однак така система загальноприйнята в сфері IT, і ми виграли вже два суди – першої інстанції та апеляцію. Це дуже заважає нашій нормальній роботі.

Тобто, автоматизована система управління вантажними перевезеннями знаходиться під загрозою зупинки через складності з підтримкою функціонування. Чим загрожує відмова у її роботі?

Переходом до ручного управління вантажними перевезеннями та до паперового обліку. А це загроза корупції. До того ж, це зниження ефективності роботи, адже доведеться знову набирати працівників. Я не кажу вже про те, що будуть збої в перевізному процесі. Та й власне, відхід від електронного документообігу та повернення до суто паперового – це крок назад у розвитку. Це як знову переходити на дерев’яні рахівниці в бухгалтерії. А ще хотів би спитати – це можливо? Чи вміє співробітник УЗ «в умі» порахувати тариф, тим паче з виділенням всіх складових для обліку і розподілу доходних надходжень? Крім того, дуже постраждають клієнти. На сьогодні вони вже звикли до інформаційної взаємодії з УЗ в електронному вигляді, налагодили свої ІТ платформи під існуючі технології, регулярно звертаються до нас з питань розширення сервісу.

У разі повернення до паперових технологій клієнти знову будуть змушені бігати по станціях, з усіма наслідками цього процесу.

Якось не дуже виходить все добре. Який вихід із ситуації ви вбачаєте?

Дуже хотілося б бачити увагу до IT-систем з боку керівництва Укрзалізниці. Цього нам бракує. Я вже казав, що ми би хотіли продовжити співпрацю. У нас є досвід, фахівці та бачення того, в якому напрямку розвиватися. Навіть, якщо прийде інша ІТ-компанія, готові допомагати. Тільки хотілося б, щоб вона була компетентною, аби не було збоїв та проблем з функціонуванням запроваджених за минулі понад 20 років автоматизованих систем.

Читайте також