Статті

Пул вагонів по-американськи

Модель об’єднання вагонних парків у вигляді створення спільного пулу вагонів – ідея, що не перший рік витає в Україні. Справа в тому, що модель єдиного управління підвищує ефективність використання рухомого складу і знижує витрати на його експлуатацію і ремонти. Однією з найбільш вдалих у світі подібних систем є компанія TTX, яка управляє чималою частиною вагонів найбільших залізниць Північної Америки.

Компанія TTX була заснована в 1955 році. Спочатку вона була розрахована на інвестування в нову на той час, але перспективну технологію – платформи для перевезення автомобільних причепів. Такі перевезення ще називають контрейлерними. Тому первісна назва компанії була Trailer Train. Потім вже з’явилася абревіатура ТТХ.

ТТХ була заснована спочатку для розвитку перевезень автопричепів

Метою створення підприємства було надання своїм акціонерам (залізницям) досить великого і ефективно керованого парку вагонів, доступних у відповідності з рівноправним розподілом.

Як свідчить дослідження, проведене за підтримки Світового Банку в 2015 році, досвід TTX демонструє, що «бізнес-модель об’єднання залізничних вагонів може бути фінансово життєздатною, залучати капітал з приватного сектора і приносити користь акціонерам залізниць за рахунок розподілу ризиків, ефективної експлуатації та технічного обслуговування вагонів».

Нині парк TTX налічує 168 тис. вагонів. Це приблизно 10% від загальної кількості вантажних вагонів у США. Рухомий склад компанії переважно представлений платформами (136 тис. одиниць) для перевезення контейнерів, автомобілів і напівпричепів. Крім того, є криті вагони і піввагони (32 тис.). Весь рухомий склад компанії забарвлений у фірмовий жовтий колір.

Належить ТТХ наступним залізничним компаніям: BNSF, Canadian National, Canadian Pacific, CSX, Kansas City Southern, Norfolk Southern і Union Pacific, Ferromex і PanAm.

TTX безпосередньо володіє більшою частиною вагонів в своєму парку. У компанії є також мережа ремонтних депо і пунктів технічного обслуговування.

Вагони компанія надає у користування залізницям, що беруть участь в загальному пулі. Вони, в свою чергу, платять ТTX з розрахунку часу використання і пробігу на своїх лініях.

Модель лізингу TTX відрізняється від традиційної тим, що вагони належать пулу, а не окремим залізницям. Отже рухомий склад вільно обертається на всій залізничній мережі, без обмежень на повернення, що зазвичай застосовуються до орендованих вагонів. І це дозволяє істотно підвищити ефективність перевезень.

Механізм розподілу

Взаємодія TTX з її власниками (залізницями) регулюється угодою про створення пулу, що затверджується економічним регулятором залізничної галузі держави – Радою з наземного транспорту (STB). Згідно з останнім його рішенням від 2014 року, управління платформами дозволено на 15 років.

Вагони загального пулу забарвлені у жовтий колір

В цілому, TTX займається збором інформації від залізниць, що беруть участь у пулі, залученням фінансування, купівлею і технічним обслуговуванням вагонів. В цілому компанія позиціонує себе, як експерта з управління вагонами.

При цьому ставки, що стягуються за використання вагонів, підтримуються на найнижчому рівні, «необхідному для покриття звичайних і необхідних витрат, включаючи повернення інвестицій». Якщо є вільні кошти за підсумками року, вони повертаються власникам, але, як правило, не шляхом виплати дивідендів, а у вигляді знижок на користування вагонами.

Доступ до вагонів регулюється правилами, які в рівній мірі застосовуються до кожного акціонера.

При цьому вагони можуть використовуватися для навантаження в будь-якій точці залізничної мережі США і затверджених станціях в сусідніх країнах – Мексиці та Канаді.

Кожна залізниця отримує «право» на частину вагонів в залежності від її участі.

Збори TTX для учасників пулу складаються з погодинної оплати за користування і плати за пробіг вагонів. Наприклад, станом на 2013 рік базова ставка для платформ становила від 0,69 до 2,27 долара на годину, в залежності від кількості місць для напівпричепів.

Ставки встановлюються Радою директорів TTX. Однак метою компанії не є отримання максимального прибутку. Тому ціни встановлюються на рівні, необхідному для забезпечення фінансової стійкості та залучення фінансування для розширення парку, коли це необхідно.

Вагони TTX мають лише 8% порожнього пробігу

Якщо на залізничних лініях однієї залізниці вагонів більше, ніж передбачено, TTX може затребувати відправити рухомий склад на іншу залізницю, у якої менше дозволеної кількості. У свою чергу, і самі акціонери можуть повідомити про надлишок вагонів. Тоді TTX стягує плату тільки за 5 днів використання вагона з моменту повідомлення. Якщо виходить так, що вагон в цей період не потрібен іншим дорогам, то він буде перебувати у відстої. При цьому плата за користування рухомим складом не стягується.

Залізниці істотно виграли від цього положення під час економічної кризи, що почалася в 2008 році. Тоді коефіцієнт використання вагонів TTX впав до 70% і повернувся до колишніх високих показників на рівні понад 90% тільки у 2014 році.

Якщо деякі залізниці хочуть використовувати вагонів більше, ніж вони мають право, а деякі, навпаки, менше, договір дозволяє «передати» частину своїх прав від одного учасника пулу іншому. Угода також містить положення про справедливий розподіл надлишків вагонів між залізницями, якім вони потрібни.

Правила TTX відрізняються від загальних норм, що застосовуються Асоціацією американських залізниць (AAR). В останніх передбачено, що власник рухомого складу сам визначає, що робити з вагоном після його вивантаження на лініях іншого перевізника. Він може визначити один з таких варіантів:

  • повернення вагона порожнім по зворотному маршруту;
  • навантаження в напрямку залізниці власника;
  • дозвіл на навантаження в будь-якому пункті.

При цьому існує положення про те, що приймаюча залізниця сплачує за час знаходження порожнього вагону на її лініях. Це дає сильний фінансовий стимул відправляти непотрібні вагони «додому» і збільшує порожній пробіг.

У свою чергу, вагони TTX можна завантажувати в будь-який пункт призначення (не тільки на залізницю власника). Тому немає підстав швидше прибрати порожні вагони «з конвеєра», щоб уникнути зборів. Внаслідок цього, вагони TTX мають приблизно на третину менше порожнього пробігу, ніж інші аналогічного типу в Північній Америці.

Девіз TTX – «Наступне навантаження, будь-яка дорога» («Next Load, Any Road»). Це відповідає основному призначенню – надавати вагони, які можна перезавантажувати в пункті призначення, скорочуючи кількість порожнього пробігу й експлуатаційні витрати.

При цьому залізничні оператори можуть мати парк власних вагонів у тій кількості, яку вважають за необхідне, поза загальним пулом.

Управління та фінанси

TTX управляється Радою директорів, до якої кожен із акціонерів (залізниць) призначає по одному члену. Ще один управлінець ради призначається президентом. Директори володіють різним досвідом і навичками, включаючи маркетинг, фінанси і операційну діяльність.

При раді є комітет з аудиту та інші органи, типові для закритої корпорації. Крім того, звіти TTX для забезпечення прозорості перевіряються кваліфікованим незалежним аудитором.

Основним джерелом доходів компанії є плата за користування вагонами. Крім того, невелика частина доходу припадає на послуги з ремонту рухомого складу сторонніх клієнтів.

Витрати в основному пов’язані з володінням, обслуговуванням і розподілом вагонів. При цьому коштів від операційної діяльності достатньо для покриття витрат на обслуговування боргу.

TTX прагне підтримувати коефіцієнт покриття відсотків (ICR – співвідношення доходів до відсотків по кредитах) на рівні 1,8. Це, в основному, вдається, за винятком періодів криз. Під час рецесії в 2009 році цей показник впав до мінімуму –  1,58.

Компанія зазвичай не виплачує дивіденди. За всю історію це відбувалося лише кілька разів. Якщо фінансові показники перевищують необхідні, то компанія приносить користь своїм акціонерам за рахунок надання їм знижок або зменшення ставок.

Компанія постійно модифікує та оновлює рухомий склад в залежності від потреб ринку

Близько 63% в структурі капіталу TTX становить борг. Його на балансі підприємства понад 3 млрд доларів. Власний капітал сформований в основному за рахунок нерозподіленого прибутку. У свою чергу залучення приватних інвестицій через загальний пул вагонів знижує фінансове навантаження на залізниці-учасниці пулу. Вони також нівелюють свої ризики, пов’язані з витратами на придбання нових вагонів.

В період з 2009 по 2013 рік компанія інвестувала 3 млрд доларів на такі витрати, як ремонт вагонів, переобладнання  платформ для підвищення їх конкурентоспроможності та придбання нового рухомого складу.

Є також інформація про те, що з 2004 до 2013 року TTX закупила понад 90 тис. нових вагонів.

Результати

Звичайно, успіх TTX в значній мірі пов’язаний з ростом інтермодальних перевезень. Зараз в США вони за рівнем доходів займають перше місце серед усіх вантажів по залізниці, випереджаючи навіть лідируючі довгий час перевезення вугілля.

Залізничні інтермодальні перевезення в США виросли з 3 млн контейнерів і трейлерів в 1980 році до 13,7 млн у 2015-му.

В цілому, за час свого існування TTX інвестувала понад 12 млрд доларів у залізничні вагони і об’єкти технічного обслуговування. Близько 600 млн доларів щорічно витрачається на техобслуговування вагонів, що знижує фінансове навантаження безпосередньо на учасників пулу.

Підхід щодо об’єднання парку підвищує ефективність розподілу рухомого складу. Так, у вагонів TTX тільки 8% порожнього пробігу. Це на 30% краще, ніж у інших власників. Завдяки цьому для здійснення перевезень потрібно менше вагонів. Підраховано, що раціональний розподіл в рамках загального пулу дозволяє відмовитися від використання понад 2500 вагонів понад необхідну кількість. Це скорочує капіталовкладення і витрати на технічне обслуговування. Також знижуються витрати на переміщення вагонів.

Все це сумарно дозволяє економити 345 млн доларів щорічно.

Читайте також