Законопроєкт №3739 про локалізацію у державних закупівлях суперечить міжнародним зобов’язанням України, а тому законопроєкт, у разі його ухвалення, може не застосуватися до товарів, що імпортується з країн ЄС та СОТ. Про це Європейській правді повідомила віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Віцепрем’єр переконана, що законопроєкт у поточній редакції суперечить міжнародним зобов’язанням України.
“Припускаємо, що відповідний законопроєкт (навіть у разі його прийняття) не буде застосовуватися до країн СОТ і ЄС, оскільки міжнародні зобов’язання передбачають інші умови роботи в сфері держзакупівель”, – зазначила Стефанишина.
Віцепрем’єр також наголосила, що подібні механізми підтримки українського виробника “повинні напрацьовуватися в уряді, бо це дозволяє підкріпити їх відповідними розрахунками (зокрема, про очікуваний економічний ефект)”.
Зауважимо, що до СОТ входить 164 члени, з яких 160 — це держави, а 4 — митні території. 160 країн світу — членів СОТ— це понад 97 % обсягу світової торгівлі, приблизно 85 % світового ВВП та понад 85 % населення світу. При цьому 23 країни перебувають у стадії переговорного процесу про вступ до СОТ.
Напередодні Стефанішина заявила про те, що ініціатива змін закону про держзакупівлі може зіпсувати саміт Україна-ЄС.
Нагадаємо, 21 липня Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт про локалізацію, спрямований на розвиток машинобудування, він передбачає преференції під час державних закупівель із вимогою локалізації 25-40% із 2021 року із подальшим підвищенням ще на 15 п.п. з 2024 року.
Раніше міністр розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства України Ігор Петрашко заявив, що підтримка локалізації в Україні не принесе жодних складнощів у відносини з міжнародними партнерами. Натомість, прем’єр-міністр Денис Шмигаль переконаний, що ухвалений Верховною Радою у першому читанні законопроєкт про локалізацію не відповідає деяким параметрам Угоди про асоціацію України і Європейського Союзу.
