Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) відіграє важливу роль у підтримці України починаючи з 1992 року. Саме тоді було укладено двосторонню угоду між Україною та USAID про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво, яка мала на меті сприяти країні у реалізації її економічного, політичного та суспільного потенціалу. 

За офіційними даними у 2024 році Україна отримала через програми USAID 5,4 млрд дол. США, у 2023 — 16 млрд дол. США, а у 2022 — майже 9 млрд дол. США. До прикладу, до повномасштабного вторгнення, у 2021 році, наша держава отримала 224 мільйони дол. США. Ці кошти спрямовувалися на гуманітарні проєкти, підтримку аграрного сектору, правової системи, освітні ініціативи та, звісно ж, на інфраструктуру. Наразі усі програми USAID поділені на 5 ключових напрямів:

• Демократія, права людини та врядування;
• Економічний розвиток;
• Критична інфраструктура;
• Охорона здоров’я;
• Перехідний період та гуманітарна допомога.

Підтримка українського бізнесу

USAID активно підтримує український бізнес, зокрема аграрний сектор, шляхом купівлі вагонів-зерновозів для покращення логістики та збільшення експортного потенціалу. Проєкт USAID «Економічна підтримка України» у 2024 році надав 300 вагонів-зерновозів 11 українським агроекспортерам. 

Вагони від Проєкту USAID отримали агроекспортери та логістичні компанії, зокрема Agro Region, Almeida Group LLC, Ascet Shipping, Astarta-Kyiv, Cygnet Agrocompany, «Ерідон», ІМК, Louis Dreyfus Company, МХП, Nidera Agro, UGTC TRADE. Передбачається, що використання цих вагонів дозволить збільшити експорт зерна з України на 432 705 тонн щорічно та залучити значні додаткові інвестиції у сектор аграрної логістики.

Примітно, що 300 вагонів-зерновозів, які були придбані для перелічених вище агрокомпаній, будувалися на ДМЗ «Карпати». А це — 45% від тогорічного замовлення підприємства.

Дані закупівлі відбулися в рамках Ініціативи AGRI-Україна, що була започаткована у 2022 році Агентством США з міжнародного розвитку з метою зміцнення стійкості українського аграрного сектору та пом’якшення глобальної продовольчої кризи, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Загальний бюджет ініціативи становить 350 мільйонів доларів США. Станом на січень 2025 року у рамках AGRI-Україна USAID передало українським агроекспортерам обладнання на суму понад 37 мільйонів доларів США, що дозволило додатково транспортувати 4,51 мільйона тонн зерна на рік. Партнерами ініціативи є 38 приватних агрокомпаній, Адміністрація морських портів України, Ренійський порт та 10 фітосанітарних лабораторій Держпродспоживслужби. 

Підтримка Укрзалізниці

В 2023 році, під час масованих ракетних атак на українську енергетичну інфраструктуру, Агентство США з міжнародного розвитку передало Укрзалізниці 105 дизель-генераторів на суму 2,7 млн дол. США. У 2024 році проєкт USAID надав 10 генераторів потужністю від 6 до 50 кВт на залізничні пункти пропуску на західному кордоні України. Йдеться про: Чоп (кордон з Угорщиною), Мостиська ІІ (кордон із Польщею), Ягодин (кордон із Польщею), Вадул-Сірет (кордон із Румунією), Рені (кордон із Румунією) та Кучурган (кордон із Молдовою). 

В червні 2024 року проєкт USAID «Економічна підтримка України» надав 20 вагонних домкратів для зміни візків на залізничному пункті пропуску у Львівській області на кордоні України з Польщею, який обслуговує Укрзалізниця. Один комплект вагонних домкратів може підіймати вагон вагою понад 100 тонн для заміни візків із колісними парами широкої колії (1520 мм) на європейську (1435 мм). Окрім цього у лютому 2024 за сприяння Проєкту USAID 12 вагонних домкратів для заміни візків (3 комплекти по 4 підйомники) також встановили на залізничному ПП на кордоні з Румунією в Чернівецькій області. Утім така підтримка — лише крапля в морі від тих амбітних проєктів USAID, які “заморозилися” на початку 2025 року.

Адже USAID фінансувало не лише генератори та домкрати. Проєкт USAID “Економічна підтримка України” активно сприяв оптимізації логістичних процесів, зокрема через аналітичні дослідження та технічну допомогу. Один з напрямків — модернізація 42 українських пунктів пропуску, що передбачала покращення прикордонної інфраструктури та митних процедур. Це дозволило б зменшити витрати на експорт та збільшити експортний потенціал України, сприяючи її інтеграції в ЄС. 

До того ж USAID підтримувало транскордонну співпрацю для оптимізації експорту до ЄС, наближаючи процеси на залізничних пунктах перетину кордону до європейських стандартів, що сприяло прискоренню експорту українських товарів та покращенню логістичних ланцюгів.

Доля залізничних проєктів USAID 

У січні 2025 року USAID офіційно призупинило фінансування всіх своїх проєктів в Україні на 90 днів для проведення аудиту зовнішньої допомоги. Пізніше держсекретар США Марко Рубіо повідомив, що офіційно закривається 83% програм USAID. За його словами, після консультацій з Конгресом, решту програм, які зберігають (близько 1000), мають передати Держдепартаменту для більш ефективного адміністрування. Проте про які саме програми і в яких саме країнах — не уточнив. Виходячи з наявних даних, у залізничному секторі України можуть бути призупинені проєкти:

Зона спільної перевірки контейнерів на залізничному пункті пропуску Мостиська II. У грудні 2024 року Проєкт USAID оголосив перший тендер на великий будівельний проєкт — зону спільної перевірки контейнерів на залізничному пункті пропуску Мостиська II у Львівській області. Планувалося, що на цьому залізничному пункті пропуску будуть проведені будівельні роботи з облаштування бетонного покриття для зберігання контейнерів та організовано перевантаження контейнерів, що прямують на експорт або до України. Проєкт USAID завершив попереднє оцінювання будівельних компаній та визначив кваліфікованих підрядників для здійснення будівництва на 12 пунктах пропуску на західному кордоні України. Із 24 отриманих пропозицій Проєкт USAID відібрав 16 компаній, які кваліфіковані для виконання необхідних будівельних робіт, 12 з яких можуть реалізовувати капітальне будівництво. Планувалося, що впродовж 2025 року Проєкт USAID проведе комплексні будівельні роботи на дорожніх та залізничних пунктах пропуску у Вінницькій (Могилів-Подільський), Волинській (Ягодин), Закарпатській (Ужгород, Чоп (Тиса)), Одеській (Табаки, Старокозаче) та Чернівецькій (Дяківці, Красноїльськ, Мамалига, Росошани) областях. Йшлося про будівництво нових терміналів, реконструкцію чи капітальний ремонт нових або діючих вантажних чи пасажирських терміналів, а також встановлення необхідного для роботи обладнання. Крім того, проєктом було передбачено будівництво або реконструкцію допоміжних будівель, ландшафтні роботи, укладання покриття, фарбування, прокладання каналізації, комунальні та освітлювальні роботи тощо. 

Реконструкція залізничної колії на ділянці “Держкордон Польщі—Мостиська II—Скнилів (Львів)”. З Операційного плану Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з країнами ЄС і Республікою Молдова до 2030 року витікає, що реконструкцію цієї ділянки перенесено на 2026 рік. Згідно з ним із необхідних на реалізацію проєкту 10,92 млрд грн перший транш 4,27 млрд грн буде виділено тільки в 2026 році. Виділення ще 4,83 млрд грн передбачено у 2027 році, 1,81 млрд грн — у 2028 році.

Проєкт буде реалізовано за кошти міжнародної технічної допомоги, кошти міжнародних фінансових інститутів, державного бюджету та інших джерел. Пізніше стало відомо, що Україні не вдалося залучити для реалізації проєкту фінансування Connecting Europe Facility (CEF). Втім йшлося про те, що можливість профінансувати 50% вартості проєкту вивчало саме Агентство США з міжнародного розвитку. Не беремося оцінювати, наскільки великі шанси на те, що USAID таки профінансує цей проєкт після заяви Рубіо.

Призупинення фінансування інших проєктів також напряму чи опосередковано вплине на діяльність Укрзалізниці. Наприклад, серед проєктів, які фінансувалися USAID, і які зараз також призупинили свою діяльність, — громадська організація Veteran Hub. Вона допомагає ветеранам війни та їхнім сім’ям повернутися до громадянського життя — надає їм психологічну та юридичну допомогу, допомагає з працевлаштуванням. Також ця ГО проводила тренінги та навчання для начальників поїздів та стюардів філії «Пасажирська компанія» щодо взаємодії з військовими і ветеранами під час їхніх подорожей залізницею.

Реакція Укрзалізниці та українського уряду на призупинення фінансування від USAID

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, частину проєктів, що фінансувалися через програму USAID, вже заміщено. При цьому прем’єр зазначив, що припинення допомоги USAID спричинило втрату частини важливих для України проєктів, зокрема щодо реформування митниці, закупівлі відповідного обладнання, підтримки енергетичного сектору.

Реакція Укрзалізниці на втрату фінансування була ще стриманішою. RAIL.insider направив детальний інформаційний запит в УЗ, проте  відповідь перевізника була наступною: 

“В рамках проєкту міжнародної технічної допомоги «Економічна підтримка України» між АТ «Укрзалізниця» та DAI Global LLC, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку, було заплановано реалізацію низки інших проєктів. Наразі проєкт призупинено. Разом з тим повідомляємо, що АТ «Укрзалізниця» веде постійний пошук джерел фінансування капітальних інвестицій та перемовини з потенційними інвесторами задля відновлення й розвитку залізничної галузі й економіки держави в цілому”.

На жаль детальну інформацію ані про роль USAID у спорудженні євроколії на дільниці Львів—Мостиська, ані про зону спільної перевірки контейнерів на залізничному пункті пропуску Мостиська II у Львівській області, ані про інші проєкти в Укрзалізниці нам не надали. 

Альтернатива USAID

Призупинення фінансування інфраструктурних проєктів USAID створює суттєві виклики для України, зокрема для розвитку транспортної інфраструктури та модернізації логістичних мереж. Однак, навіть у таких умовах, Україна має можливості для пошуку альтернативних джерел фінансування. Серед партнерів — Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), що активно інвестує в інфраструктуру, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), який підтримує модернізацію транспортних вузлів, та Світовий банк, який фінансує відновлення стратегічних об’єктів. Крім того, Міжнародний валютний фонд (МВФ) продовжує підтримку макрофінансової стабільності України, що також може сприяти розвитку критично важливої інфраструктури. 

Додаткові можливості перед Україною також відкриваються завдяки Програмі ЄС Ukraine Facility, яка передбачає фінансування на відбудову, а також завдяки Німецькому державному банку розвитку (KfW), що фінансує відновлення транспортної та енергетичної інфраструктури. Важливим напрямом є й залучення приватних інвесторів та державно-приватного партнерства, що може забезпечити довгострокову фінансову підтримку Укрзалізниці та інших стратегічних галузей.

Також нещодавно у ЗМІ з’явилася інформація, що японське агентство з міжнародного співробітництва (JICA) розгляне можливість фінансування тих програм у сфері енергетики та інфраструктури в Україні, якими раніше опікувалося Агентство США з міжнародного розвитку. 

Співпраця з цими установами, а також залучення додаткових інвесторів допоможе Україні продовжити розвиток транспортної мережі, зберегти логістичну стійкість та мінімізувати ризики, пов’язані з припиненням фінансування з боку США.

Також відзначимо, що наприкінці 2024 року АТ «Укрзалізниця» розпочало активний пошук кандидатів на посади менеджерів для формування груп впровадження проєктів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями. Це свідчить про те, що компанія веде пошук джерел фінансування.

Тож головне завдання для національного перевізника зараз — ефективно налагодити співпрацю з новими донорами, забезпечити прозорість використання коштів і продовжити розвиток транспортної інфраструктури, яка залишається стратегічною складовою економіки та безпеки держави.