УЗ як приклад: Європейські залізниці посилюють військову мобільність

Європейська Комісія та Верховний представник ЄС представили пакет заходів, спрямований на створення до 2027 року єдиного простору військової мобільності. Йдеться про комплекс рішень, що мають забезпечити оперативне переміщення військ і техніки територією Євросоюзу та підвищити готовність до криз, тобто створити так званий «Військовий Шенген».

Ключовим елементом став новий Регламент з військової мобільності, який встановлює гармонізовані правила для транскордонних військових перевезень, включно з максимальним триденним строком їх погодження та спрощенням митних процедур.

Документ також передбачає:

• Європейську систему швидкого реагування EMERS — механізм пріоритетного доступу до інфраструктури для сил ЄС і НАТО у кризових ситуаціях.
• Модернізацію критичної інфраструктури у межах військових коридорів TEN-T до стандартів подвійного використання, а також підвищення стійкості транспортних мереж, зокрема у сфері кіберзахисту та енергетичної безпеки.
• Створення пулу солідарності та цифрової інформаційної системи військової мобільності, що мають покращити кооперацію між державами-членами.
• Посилену координацію через нову Групу з військової мобільності та оновлену структуру управління TEN-T.

Єврокомісія направить проєкт Регламенту до Ради ЄС та Європейського парламенту для ухвалення за звичайною законодавчою процедурою.

Військова мобільність Європи. Україна як взірець

На тлі зростання геополітичної напруги залізничний транспорт відіграє дедалі важливішу роль у швидкому переміщенні військ і техніки між країнами ЄС. Спільнота європейських залізничних та інфраструктурних компаній (CER) раніше виступила із закликом до Євросоюзу посилити координацію і фінансування проєктів, спрямованих на розвиток залізничної мережі для військової мобільності. На думку CER саме фізична спроможність і організаційна готовність залізничної системи є вирішальними для реагування на кризові ситуації. У новому позиційному дослідженні “Dual-use, resilient and interconnected, cross-border Military Mobility on rail – readiness 2030 and beyond” організація визначила головні напрямки дій. Вони збігаються із тим, що днями було представлено в Європі.

Особливу увагу у своєму дослідженні CER приділило Україні. Європейські залізничні компанії визнають: Укрзалізниця стала унікальним прикладом того, як національна залізниця може ефективно функціонувати як елемент оборонної інфраструктури під час повномасштабної війни.

Завдяки своїй вертикально інтегрованій структурі Укрзалізниця забезпечила:

• евакуацію мільйонів громадян із небезпечних регіонів;
• перевезення військових підрозділів і техніки в умовах постійних атак;
• доставку гуманітарних вантажів, пального та зерна;
• підтримання експорту через західні переходи та мережу TEN-T.

Український досвід довів: залізниця може і повинна стати частиною системи національної безпеки, а цивільні оператори — активними учасниками оборонної логістики. Організація рекомендує Єврокомісії врахувати український досвід у розробці нової політики військової мобільності та створити постійні координаційні механізми між:

• залізничними операторами,
• оборонними структурами,
• цивільним захистом і прикордонними службами.

По факту Україна стала “реальним полігоном стійкості” для всієї Європи, де залізнична система довела здатність забезпечувати безперервну роботу навіть у стані війни.  Тепер перейдемо до чітких меседжів і аналітики CER щодо покращення військової мобільності.

Спрощення процедур і адміністративних бар’єрів

Європейська транспортна мережа TEN-T (Trans-European Transport Network) уже включає чотири основні коридори військової мобільності та близько 500 вузьких місць, які потребують модернізації до військових стандартів. Так званих «Hotspot».

CER рекомендує адаптувати інфраструктуру під параметри Military Envelope M — вантажопідйомність 22,5 т/вісь та габарит GB+ (збільшити габарит завантаження, щоб високі машини не зачіпали мости та тунелі), що дозволить транспортування бронетехніки та важкої техніки без обмежень.

Виконання цих робіт забезпечить не лише оборонну готовність, а й підвищить ефективність цивільних вантажних перевезень у межах програми TEN-T.

CER закликає до гармонізації та цифровізації процедур для військових перевезень:

• запровадження чітких термінів оформлення транскордонних дозволів — до трьох днів;
• уніфікація сертифікації рухомого складу;
• спрощення координації перевезень небезпечних вантажів і спецконвоїв.

Також пропонується впровадити “контракти готовності” (readiness contracts) між залізничними компаніями, військовими структурами та органами влади, які визначатимуть стандарти дій під час кризових ситуацій.

Фінансування: стабільність і передбачуваність

Організація закликає ЄС до амбітного і стабільного фінансування модернізації інфраструктури, в тому числі і у місцях перетину з морськими портами. У документі окремо визначено три потенційні механізми фінансування для проєктів військової мобільності на залізниці:

• ReArm EU — інструмент збільшення оборонних інвестицій держав-членів (механізм здатний згенерувати обсяг до 650 млрд євро упродовж 4 років);
• SAFE Programme — фінансовий механізм з можливим обсягом до 150 млрд євро під гарантії ЄС;
• European Competitiveness Fund — новий фонд, що передбачає окремий розділ Military Logistics Enablement and Support для залізничних і портових проєктів.

CER наголошує: інвестиції в залізничну інфраструктуру мають розглядатись як витрати подвійного призначення — вони одночасно зміцнюють оборону та підтримують економічну стійкість.

Рухомий склад подвійного призначення

Рухомий склад також має бути оновлено так, щоб він міг використовуватися як для цивільних, так і для військових цілей. Йдеться про:

• Мультисистемні (дизель-електричні) локомотиви,
• універсальні вагони або ж так звані Dual-Use Wagon — платформи, цистерни тощо.

CER пропонує створити європейський пул рухомого складу, який міг би використовуватись спільно країнами ЄС для швидкої мобілізації у кризових ситуаціях.

Розрахунки CER свідчать: для розгортання однієї легкої дивізії (приблизно 15 000 військових) знадобиться 200 потягів або 8 400 вагонів .

 Кібербезпека і цифровізація

З огляду на масштабну цифровізацію транспортних систем, CER приділяє особливу увагу кібербезпеці. Організація пропонує:

• включити кіберзахист до технічних специфікацій інтероперабельності (TSIs);
• розгорнути ERTMS (Європейська система управління залізничним рухом) і FRMCS (Система мобільного зв’язку майбутнього на залізницях)  з обов’язковими резервними системами;
• ізолювати критичні системи від іноземних мереж, які не відповідають стандартам кіберзахисту.

У документі наведено приклад країн Балтії, які мають спільні інтерфейси з «foreign bordering nations with a hostile stance», тобто з  іноземними сусідніми державами з ворожою позицією. CER радить Єврокомісії підтримати повну технологічну незалежність країн, які мають таких сусідів. Хоча в документі росія і білорусь прямо не згадуються.

Вищезгадані дії забезпечать кращу взаємодію між країнами ЄС, підвищать надійність і гнучкість системи під час криз.

Цивільно-військова координація

CER пропонує державам-членам створити національні структури управління військовою мобільністю залізницею, які координуватимуть цивільні компанії, армію, митні та транспортні служби.

Серед рекомендацій — укладення «контрактів готовності» між залізничними операторами, державними органами і військовими, а також проведення спільних тренувань та навчань для відпрацювання логістичних сценаріїв у кризових умовах.

Водночас пропонується розробити плани забезпечення людськими ресурсами — включно з мобілізацією залізничників у кризових ситуаціях.

Передісторія

Також варто нагадати, що у березні 2025 року Єврокомісія представила «Білу книгу з європейської оборони – Readiness 2030», а також план ReArm Europe / Readiness 2030 — масштабний оборонний пакет, що пропонує фінансові інструменти для держав-членів ЄС, аби стимулювати різке збільшення інвестицій у оборонні спроможності.

Пакет військової мобільності та Дорожня карта трансформації оборонної промисловості ЄС були визначені ключовими пріоритетами в Білій книзі та в Дорожній карті оборонної готовності 2030.

Пакет військової мобільності 2025 року також враховує досвід, отриманий під час реалізації оновленого Плану дій 2.0 та зобов’язань за Military Mobility Pledge 2024. Документ розроблений у тісній координації з Європейською службою зовнішніх дій (EEAS) та Європейським оборонним агентством (EDA), що забезпечує узгодженість із процедурами та стандартами НАТО.

Висновок

Узагальнюючи, європейська система військової мобільності переходить до моделі «подвійного використання», де залізнична інфраструктура має однаково ефективно працювати і для оборони, і для економіки. Рекомендації CER — від усунення адміністративних бар’єрів і модернізації вузьких місць TEN-T до розвитку рухомого складу dual-use, кіберзахисту та контрактів готовності — формують цілісну рамку для підвищення стійкості та швидкості військових перевезень у ЄС. Український досвід, продемонстрований Укрзалізницею під час повномасштабної війни, довів, що залізниця може стати ключовим елементом національної безпеки й ефективно працювати в умовах інтенсивних загроз. Саме тому Європа має включити українську модель у власне стратегічне планування військової мобільності, розглядаючи її як реальний кейс стійкості та організаційної готовності.