Національні компанії, відповідальні за реалізацію проєкту Rail Baltica, та майбутні менеджери інфраструктури — Rail Baltic Estonia, Eiropas Dzelzceļa līnijas (EDzL) і LTG Infra — спільно з координатором проєкту RB Rail AS представили першу версію опису мережі залізничної інфраструктури (Network Statement).
Документ підготовлено відповідно до структури RailNetEurope Network Statement Framework. Він містить узагальнену інформацію про технічні параметри майбутньої інфраструктури, умови доступу до неї та принципи її використання на транскордонній магістралі Rail Baltica, що проходитиме територією Естонії, Латвії та Литви.
Публікація першої версії Network Statement стала важливим етапом у трансформації Rail Baltica з масштабного інфраструктурного проєкту в майбутню діючу залізничну систему європейського зразка. Крім того, документ покликаний започаткувати взаємодію з потенційними операторами, вантажовідправниками та іншими учасниками ринку ще до введення лінії в експлуатацію.
Перша редакція документа закладає основу для подальшого формування повноцінного опису мережі. У міру реалізації проєкту його зміст розширюватиметься та деталізуватиметься. Документ охоплює весь проєкт Rail Baltica та вперше об’єднує в єдиному форматі ключову інформацію про характеристики інфраструктури й умови доступу до неї.
Координацію роботи над документом здійснювала компанія RB Rail AS спільно з трьома національними менеджерами інфраструктури — Rail Baltic Estonia, EDzL та LTG Infra.
Як зазначив координатор першої редакції документа, менеджер з операційної діяльності та пропускної спроможності Rail Baltica в LTG Infra Жульєн Пеллерен, опублікований документ має стати прозорою та зрозумілою основою для планування роботи майбутніх перевізників і вантажних клієнтів на Rail Baltica. Також він демонструє рівень співпраці між інфраструктурними менеджерами країн Балтії у створенні єдиної залізничної системи в межах європейського залізничного простору.
Наразі перша версія має виключно інформаційний характер і не є підставою для подання заявок на отримання пропускної спроможності. У наступних редакціях документ буде доповнено розділами щодо розподілу пропускної спроможності, принципів тарифікації, послуг та експлуатаційних процедур. Повноцінний опис мережі для першої фази експлуатації Rail Baltica планують опублікувати відповідно до вимог Директиви 2012/34/ЄС. Окремий опис мережі для польської ділянки Rail Baltica буде опубліковано компанією PKP Polskie Linie Kolejowe (PKP PLK).
Rail Baltica є проєктом залізниці європейської колії 1435 мм, яка з’єднає Таллінн, Пярну, Ригу, Паневежис, Каунас, Вільнюс і литовсько-польський кордон. Магістраль стане частиною двох коридорів Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T): Північне море – Балтика та Балтійське море – Чорне море – Егейське море. Проєктом передбачено швидкість руху поїздів до 249 км/год, а також впровадження систем ERTMS Level 2 і FRMCS для забезпечення сумісності пасажирських і вантажних перевезень із залізничною мережею Європи.
Судовий скандал: іспанський консорціум вимагає понад €14 мільйонів
Зазначимо, що раніше консорціум двох іспанських компаній — IDOM, Consulting, Engineering, Architecture та Ingeniería y Economía del Transporte (INECO) — подав позов до міжнародного арбітражу, вимагаючи від Латвії компенсацію у розмірі понад 14 мільйонів євро у зв’язку з розірванням договору на проєктування ділянки залізничної магістралі Rail Baltica через Ригу. Про це агентству LETA повідомили представники спільного підприємства країн Балтії RB Rail.
У RB Rail пояснили, що договір на проєктування та авторський нагляд ризької ділянки Rail Baltica було розірвано в жовтні 2023 року. У лютому 2026 року компанія та Міністерство сполучення Латвії отримали повідомлення про початок арбітражного розгляду, в межах якого консорціум вимагає виплатити йому понад 14 млн євро.
Своєю чергою, Міністерство сполучення висунуло зустрічний позов на суму 3,37 млн євро, вимагаючи стягнення договірного штрафу. Спір розглядається Міжнародним арбітражним судом при Міжнародній торговій палаті у Стокгольмі.
За даними RB Rail, у вересні 2023 года консорціум в односторонньому порядку повідомив про вихід із договору. Компанія стверджує, що підрядник допускав суттєві та тривалі затримки, не усував недоліки в проєктній документації та не виконував низку договірних зобов’язань. Через це розмір нарахованих штрафів досяг максимального рівня, передбаченого контрактом.
