Різкий спад у квітні та менш виражений спад споживання в інші місяці зумовив загальне зменшення поставок вапняку за п’ять місяців від початку року на 15%, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року. Про це виконавчий директор УАВП Роман Гладуненко розповів під час Вебінару “Вапнякова галузь. Вихід з локдауну“.
За його словами, основною передумовою таких показників став спад у металургії, проте зменшення відбулося і за іншими галузями, за винятком цементної. При цьому структура постачання вапняку набула ще більш виражених змін.
“Аналіз залізничних поставок та імпорту вапняку показав, що спад зумовлений перш за все глибоким спадом імпорту (-65%), тоді як поставки вапняку вільного ринку зменшилися несуттєво (-9%), а кептивні поставки взагалі зросли (+12%). Очевидно, що для оптимізації витрат споживачі намітили відмову від імпортного вапняку на користь вітчизняного виробника. Перш за все, це стосується великих споживачів металургійної галузі: групи МЕТІНВЕСТ та АМКР, що підтвердили й самі представники компаній”, – зазначив Гладуненко.
Він також додав, що в Українській асоціації вапняної промисловості вітають такий крок, оскільки розрахунок на вітчизняних виробників у перспективі дозволить вийти з кризового стану з меншими втратами як споживачам, так і постачальникам, при цьому зменшуються логістичні ризики можливих ускладнень з імпортними операціями та підвищується керованість та оперативність управління поставками.
Нагадаємо, що раніше ми повідомляли про те, що імпортні поставки вапнякової продукції зменшилися на 53%.
Зазначимо, що саме Укрзалізниця забезпечує перевезення приблизно 80% вапнякової продукції.
