2 квітня 2025 року Верховний Суд ухвалив рішення передати справу № 910/13055/23 щодо вагонів з подовженим терміном експлуатації на розгляд Великої Палати. Йдеться про спір між ТОВ «ВКТС» та АТ «Укрзалізниця» щодо права на допуск вантажних вагонів до експлуатації на коліях загального користування, якщо строк їхньої служби був продовжений на підставі технічних рішень, виданих до набрання чинності наказом № 647 Міністерства інфраструктури.
У своїй ухвалі про передачу справи Верховний Суд звернув увагу на три ключові моменти:
- дії АТ «Укрзалізниця» можуть становити втручання в право приватної власності, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини;
- наказ № 647 не може мати зворотної дії — він не має сили скасовувати правові наслідки технічних рішень, ухвалених до його чинності;
- сам наказ № 647 міг бути виданий з перевищенням повноважень, оскільки закон «Про залізничний транспорт» передбачає, що встановлення граничного строку експлуатації є компетенцією Кабінету Міністрів України, а не профільного міністерства.
Ці три позиції не лише можуть вплинути на результат конкретної справи, а й переформатувати правові засади використання подовжених вагонів в Україні. Велика Палата при перегляді справи буде діяти як найвища інстанція, створена для вирішення правових колізій. А її рішення на практиці є остаточним і не підлягає оскарженню в національній юрисдикції.
Аргументи сторін
Конфлікт між ТОВ «ВКТС» та Укрзалізницею розпочався після того, як компанії заблокували використання вагонів, строк служби яких був подовжений ще у 2019–2020 роках до 2029–2032 років. Після набрання чинності наказом № 647 у січні 2022 року, УЗ почала відмовляти у допуску таких вагонів до навантажених перевезень та внесла до Автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ) відповідні обмеження.
Захист ТОВ «ВКТС» наполягає на тому, що наказ № 647 не може мати зворотної дії і не скасовує права, набуті на законних підставах. Щобільше, у січні 2024 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України внесло до наказу № 647 зміни (наказ № 62), якими прямо передбачено: технічні рішення, видані до набрання чинності наказом, залишаються чинними.
Натомість Укрзалізниця обґрунтовує свої дії тим, що наказ № 647 є обов’язковим до виконання незалежно від дати видання технічних рішень. УЗ вважає, що поняття «граничного строку експлуатації» має абсолютний характер, і продовження строку понад цю межу не допускається.
Що вирішив Верховний Суд
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протилежних висновків: перша підтримала «ВКТС», друга — УЗ. Проте Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу, дійшов висновку, що в справі наявні складні юридичні питання, які потребують перегляду раніше висловленої позиції у схожій справі. Саме тому справу було передано до Великої Палати.
Що буде далі?
Якщо Велика Палата стане на бік позивача — буде фактично підтверджено право на експлуатацію “подовжених” вагонів. Це може відкрити шлях для компенсаційних позовів проти Укрзалізниці через фінансові втрати, спричинені простоєм вагонів.
Водночас, навіть якщо Велика Палата визнає, що Міністерство інфраструктури перевищило повноваження у частині встановлення граничного строку експлуатації, — скасувати сам наказ вона не зможе, оскільки це не входить до її компетенції.
І навпаки: якщо позицію Укрзалізниці визнають правомірною, галузь отримає жорстке регуляторне обмеження, незалежне від технічного стану вагонів. Це призведе до виведення з експлуатації подовженого парку. А також до неможливості власникам зупинених “подовжених” вагонів отримати компенсації за недоотриману вигоду.
Наказ №647. Про що він?
Цим наказом затверджено порядок проведення діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій для продовження строку експлуатації вантажних вагонів. Ключовою новацією стало впровадження поняття «граничного строку експлуатації» — максимально дозволеного періоду експлуатації. На практиці це означало: якщо технічне рішення продовжувало строк до, наприклад, 2031 року, а «граничний строк» за типом вагона був 2027-й — вагони визнавались такими, що не можуть більше використовуватись у навантаженому стані.
Наказ фактично надав старт масштабній програмі оновлення парку вантажних вагонів України упродовж 2022—2031 років. В АТ «Укрзалізниця» наголошували, що основним методом виконання програми стане поетапне обмеження терміну експлуатації вантажних вагонів та приведення його до нормативного, тобто піввагонів — з 44 років до 22 років; зерновозів — з 45 років до 30 років. Це той граничний термін експлуатації вагонів, який визначив виробник.
Проте пізніше Мінвідновлення опублікувало наказ, який дозволив використовувати «подовжені» вагони.
Отримайте тестовий доступ до статистики та аналітики
