Міністерство розвитку громад та територій України провело чергову зустріч з учасниками ринку щодо технічного регулювання на залізничному транспорті. Вона стала продовженням березневої наради, під час якої бізнес порушив питання проблем ремонту та експлуатації вантажних вагонів, зокрема продовження строку їх служби, атестації підприємств і присвоєння умовних номерів. Про це пише RAIL.insider.
Головною темою обговорення стали ключові зміни в технічному регулюванні залізниці: зміни до наказу №647, запуск обов’язкової сертифікації продукції та процесів, а також підготовку до впровадження закону про безпеку та інтероперабельність.
У міністерстві зазначають, що ці рішення мають зробити правила для вагонного ринку прозорими та посилити незалежний контроль за технічним станом продовжених вагонів.
Наказ № 647: продовження строку експлуатації вагонів за прозорою процедурою
Зміни до Наказу №647 розблоковують процедуру призначення спеціалізованих організацій, які можуть проводити технічне діагностування вагонів для продовження строку їх експлуатації. Адже раніше така процедура діяла в межах Ради залізничного транспорту держав-учасниць СНД, але після виходу України у 2022 році фактично зупинилася – на ринку залишалася лише одна організація.
Новий підхід передбачає відкриту та недискримінаційну процедуру: статус спеціалізованої організації може отримати будь-яка компанія, яка відповідає встановленим кваліфікаційним і технічним вимогам. Наразі таким вимогам відповідають шість організацій.
Згідно зі змінами роботи з продовження строку експлуатації мають виконуватися лише відповідно до Технічного регламенту безпеки рухомого складу. Крім того, ремонтні підприємства підлягають обов’язковій сертифікації, що має посилити контроль за технічним станом вагонів, які експлуатуються понад установлений граничний строк.
У Мінрозвитку наголошують: такий підхід дозволяє одночасно уникнути дефіциту рухомого складу та підвищити рівень безпеки вагонів, що експлуатуються довше встановленого граничного строку.
Технічні регламенти: клейма більше не мають бути інструментом допуску на ринок
Із 3 травня 2026 року набрали чинності зміни до Технічних регламентів, затверджених постановами КМУ № 494 та № 1194. Ці зміни були внесені ще у січні 2022 року (постанова КМУ № 53), однак їх запровадження відкладалося понад чотири роки.
Йдеться про запуск обов’язкової процедури оцінки відповідності — сертифікації продукції та процесів виробництва, модернізації й ремонту. Нові правила визначають переліки продукції, модулі оцінки відповідності та вимоги до уповноважених органів. На сьогодні призначено дев’ять таких органів, що дозволяє виробникам і ремонтним підприємствам підтверджувати відповідність продукції та процесів встановленим вимогам, а замовникам — отримувати послуги та продукцію з гарантованою якістю та безпекою.
Окремо обговорювалося питання умовних номерів (клейм). Укрзалізниця й надалі може присвоювати їх як засіб ідентифікації, однак наявність або відсутність клейма більше не повинна бути інструментом допуску на ринок. Продукція, рухомий склад або виробничі процеси, що пройшли сертифікацію, мають допускатися до експлуатації на цій підставі. Тобто, клеймо виконує лише ідентифікаційну функцію й не може використовуватися для обмеження доступу до ремонту, виробництва чи постачання.
Закон про безпеку та інтероперабельність: нова архітектури ринку
Закону «Про безпеку та інтероперабельність на залізничному транспорті», який Верховна Рада ухвалила у другому читанні 9 червня, гармонізує українське законодавство з правом ЄС у сфері безпеки руху, інтероперабельності та сертифікації машиністів.
Документ передбачає трирічний перехідний період, протягом якого має бути розроблено близько 30 підзаконних актів для практичної реалізації його норм.
Однією з ключових змін стане створення незалежного Національного органу з безпеки. До нього мають перейти функції, пов’язані з безпекою, сертифікацією та контролем, які нині значною мірою зосереджені в Укрзалізниці. Це має усунути конфлікт інтересів і відокремити операційну діяльність від функцій державного нагляду.
Закон визначає правила сертифікації перевізників, авторизації рухомого складу та інфраструктурних підсистем, підготовки і сертифікації машиністів, а також державного нагляду за безпекою. При цьому закон не відкриває ринок автоматично — його завдання полягає у створенні інституційної основи для рівних умов конкуренції та подальшого поетапного відкриття ринку в майбутньому.
Як повідомлялося раніше, Мінрозвитку працює над врегулюванням питань ремонту та експлуатації вантажних вагонів.
