Антимонопольний комітет України (АМКУ) визнав Міністерство розвитку громад та територій винним у створенні умов для монополізації ринку продовження строку служби вантажних вагонів.
Про це йдеться у рішенні АМКУ у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
«Міністерство розвитку громад та територій України вчинило порушення, передбачене пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді бездіяльності, що полягає в неврегулюванні процедури уповноваження організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів, яка призвела до усунення конкуренції», – йдеться в документі.
Хронологія колапсу: як ринок став монопольним
Ще кілька років тому на ринку працювало 5 основних організацій. Проте через відсутність національної процедури уповноваження нових учасників, гравці почали масово залишати ринок після завершення терміну дії їхніх старих свідоцтв. Тобто зайти на ринок нереально, тому що фактично в Україні відсутня процедура як це зробити.
Критична точка настала 2 вересня 2025 року, коли з ринку вийшли два останні потужні конкуренти — Філія «НДКТІ» АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «НВП «Укртрансакад». У них просто закінчився термін дії дозволів, а отримати нові українські документи було неможливо.
Як результат, з 3 вересня 2025 року на ринку залишився лише один гравець — Український державний університет науки і технологій (УДУНТ).
І сталося це не через прагнення цього Інститут знищити конкурентів, а через те що УДУНТ банально «пощастило» більше за інших — термін дії їхнього старого Свідоцтва виявився найдовшим (до 10.09.2026).
Економічні наслідки монополії
Наслідки відсутності конкуренції АМКУ підтвердив цифрами. Залишившись на самоті, монополіст продемонстрував стрімке зростання доходів: за період з 01.09.2025 по 06.11.2025 (всього 67 днів) дохід УДУНТ склав 50% від усього доходу організації за попередні 8 місяців року. Це свідчить про те, що ринок втратив будь-який конкурентний тиск, а власники вагонів стали заручниками одного надавача послуг.
Чому виникла проблема: «московський слід» та скасування Наказу № 647
Проблеми на ринку діагностування вагонів виникли через відсутність національної процедури уповноваження організацій займатися процедурою діагностування рухомого складу.
Раніше свідоцтва, які дозволяли компаніям отримувати дозволи на діагностування вагонів отримувалися фактично через москву, адже Україна була учасницею СНД і членом Ради із залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності. Саме ця «Рада» і видавала свідоцтва організаціям, які мали право перевіряти вагони.
Проте після повномасштабного вторгнення Україна припинила співпрацю в рамках залізничної угоди між країнами СНД. Але старі Свідоцтва продовжили діяти до кінця свого строку, але нові за цією процедурою видавати вже не можна було. Нової процедури Міністерством (спочатку інфраструктури потім розвитку) розроблено не було.
Раніше проблему діагностування і списання вантажних вагонів порушував Генеральний директор ТОВ «НВП ВЦ «АЗОВМАШТЕСТ» Олександр Осипов. Він як раз і звернув увагу, що відповідно до наказу 647 (який і регулює питання діагностування і списання вагонів) право на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів фактично надавалося москвою.
Пізніше Міністерство розвитку громад та територій України звернуло увагу на цю проблему і запланувало оновити правила продовження строку експлуатації вантажних вагонів.
Однак, за результатом аналізу Державною регуляторною службою України пропонованих Мінрозвитку змін до Наказу № 647, Державна регуляторна служба України рішенням від 30.08.2025 № 527 відмовила в погодженні зазначеного проєкту наказу Мінрозвитку. Відмова була мотивована не належним опрацюванням деяких розділів аналіз регуляторного впливу.
Згодом в грудні 2025 року Верховний Суд фактично “поховав” Наказ №647 визнавши його протиправним і нечинним.
Наразі ситуація критична: діагностувати вагони офіційно з вересня 2026 року буде нікому, що ставить під загрозу експортний потенціал країни та безпеку руху.
