Сьогодні, 23 грудня, уряд схвалив зміни до Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Про це повідомляє пресслужба Кабінету Міністрів. Зокрема в оновленому документі йдеться й про передумови для гармонізації розвитку портової інфраструктури та під’їзних залізничних шляхів до морських портів.
За словами міністра інфраструктури Владислава Криклія, попередня версія Стратегії була затверджена ще у 2013 році. Тож на сьогодні вона була вкрай застарілою.
“У довгостроковій перспективі це дасть змогу залучити близько 50 млрд грн приватних інвестицій у галузь і створити близько 4700 нових робочих місць. Крім цього, це дозволить стивідорним компаніям досягти обсягів переробки вантажів у портах на рівні 209-265 млн тонн, на 75% збільшити ефективність використання перевантажувальних комплексів та покращити показник якості послуг морських портів згідно з глобальним індексом конкурентоспроможності з 3,9 до понад 5”, – зазначив очільник міністерства.
Стратегія закріплює на державному рівні такі ключові напрямки розвитку морських портів:
- розробка механізмів впровадження моделі управління «порт-лендлорд», відповідно до якої адміністрація морського порту має право надавати інвесторам об’єкти портової інфраструктури та земельні ділянки для будівництва, а інвестори мають право оперувати збудованими терміналами протягом певного часу, після закінчення якого можуть або продовжити дію договору, або повернути земельну ділянку разом із терміналом;
- оптимізація діяльності неприбуткових адміністрацій морських портів шляхом їхнього об’єднання за регіональним принципом;
- розроблення механізму участі органів місцевого самоврядування у процесах планування розвитку морських портів з можливістю входження до рад морських портів;
- впровадження стандартів корпоративного управління в портовій галузі;
- розвиток е-сервісів у морських портах;
- впровадження смарт-інфраструктури, екологічно безпечних технологій, спрямованих на зменшення шкідливих викидів від виробничих процесів у портах та отримання енергії з альтернативних джерел;
- впровадження інформаційної системи «Морське вікно» з подальшою її інтеграцією з інформаційними системами контролюючих органів;
- інтеграція українського сегменту з європейською системою SafeSeaNet тощо.
Стратегією також визначаються очікувані прогнози щодо функціонування та розвитку кожного морського порту в частині розвитку перевантажувальних потужностей. Крім цього, документ окреслює основні напрямки розвитку інфраструктури морських портів на середньо- та довгострокову перспективу, а також встановлює передумови для гармонізації розвитку портової інфраструктури та під’їзних (залізничних та автомобільних) шляхів до морських портів.
Нагадаємо, 3 грудня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт 1182-1-д “Про внутрішній водний транспорт”. Відповідне рішення підтримали 276 депутатів.
Раніше в Європейському Союзі розкритикували фінансовий стан УЗ та зазначили, що в галузі транспорту досі не було ухвалено ключові законопроєкти про відкриття ринків, зокрема про залізничний і внутрішній водний транспорт, небезпечні вантажі та мультимодальні перевезення.
