Якщо використання вагонів з вичерпаним терміном експлуатації буде обмежене, то пропаде профіцит вантажних вагонів. На цьому наголосив голова правління АТ «Укрзалізниця» Володимир Жмак в інтерв’ю інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна».
«У нас буде навіть невеликий дефіцит, який дозволить задіяти українські заводи для виробництва нових вагонів. Це дасть нам оновлення парку, роботу вагонобудівним заводам і збільшить безпеку на дорогах. Нам потрібно мінімізувати ризики, пов’язані з експлуатацією розбитих прострочених вагонів», – констатував він.
Прикладом введення таких обмежень Володимир Жмак назвав зокрема країни Прибалтики та практично всі країни колишнього СНД.
«Зараз ми маємо в експлуатації вагони з литовською, молдавської, білоруської реєстрацією, тому, що там вони вже не можуть використовуватися», – підкреслив очільник Укрзалізниці.
За його словами, зараз підготованими змінами пропонуються норми: якщо, наприклад, термін експлуатації звичайного піввагона становить 22 роки, то можливість продовження терміну його експлуатації необхідно обмежити коефіцієнтом 1,5. Тобто вагон з терміном експлуатації 22 роки зможе використовуватися (за необхідного технічного обслуговування) до 33 років.
«Всі напіввагони старіше 33 років повинні піти з наших колій, а у нас же зараз можна зустріти і 40-річні і вагони з довшим терміном експлуатації. Ось це те, що вже називається металобрухтом, і його дійсно потрібно прибрати з наших шляхів», – резюмував Володимир Жмак.
Зауважимо, що зараз на сайті Міністерства інфраструктури опубліковано вже 4-ту редакцію проєкту наказу «Про затвердження Порядку встановлення заборони експлуатації вантажних вагонів на залізничному транспорті». У Європейській бізнес асоціації її розкритикували. Раніше у Федерації роботодавців транспорту України також розкритикували чергову версію доопрацьованого проєкту наказу. Доопрацювати документ просить і об’єднання підприємств «Укрметалургпром».
Нагадаємо, уперше відповідний наказу МІУ оприлюднило у жовтні. Проте Державна регуляторна служба «завернула» відповідний проєкт наказу Міністерства інфраструктури, адже, на думку ДРС, «проєкт наказу був розроблений без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики: доцільності, адекватності, ефективності, збалансованості, прозорості та врахування громадської думки». Удруге проєкт був опублікований наприкінці минулого року. Третій проєкт був представлений суспільству в лютому цього року. Проте далі обговорення процес не пішов.
Отримайте тестовий доступ до статистики та аналітики
